Людвіг Вільгельм Ґілберт

Людвіг Вільгельм Ґілберт
нім. Ludwig Wilhelm Gilbert
Народився	12 серпня 1769(1769-08-12) Берлін
Помер	7 березня 1824(1824-03-07) (54 роки) Лейпциг
Місце проживання	Німеччина
Країна	Королівство Пруссія
Діяльність	фізик, хімік, викладач університету
Alma mater	Університет Мартіна Лютера Грайфсвальдський університет Лейпцизький університет
Галузь	фізика
Заклад	Лейпцизький університет
Вчителі	Georg Simon Klügeld і Карл Фрідріх Гінденбург
Аспіранти, докторанти	Отто Лінне Ердман
Членство	Петербурзька академія наук Російська академія наук Прусська академія наук Нідерландська королівська академія наук Баварська академія наук Краківське наукове товариствоd
Людвіг Вільгельм Ґілберт у Вікісховищі

Людвіг Вільгельм Ґілберт (нім. Ludwig Wilhelm Gilbert. Ludwig Wilhelm Gilbert; 12 серпня 1769, Берлін — 7 березня 1824, Лейпциг) — німецький фізик.

Біографія

Вищу освіту і ступінь доктора філософії отримав у 1794 році в Університеті Мартіна Лютера, де по закінченні курсу став читати лекції по математиці й фізиці. По смерті Грена, Ґілберт замінив його, як професора фізики і хімії і як редактора наукового журналу «Gren's Annalen der Physik». У 1811 році прийняв запрошення Лейпцизького університету зайняти кафедру фізики, на котрій і лишався до самої смерті.

Наукові праці Ґілберта торкалися найбільш різнобічних наук: географії («Handbuch für Reisende durch Deutschland»), історії математики («De natura, constitutione et historia matheseos primae etc.»), геометрії («Die Geometrie nach Legendre, Simpson etc.»), хімії («Dissertatio historico-critica de mistiarum chemicarum simplicibus et perpetuis rationibus earumque legibus nuper detectis»), гігієні («Fur jeden verständliche Anweisung, wie man es anzufangen habe, um bei bösartigen Fieber-Epidemien aller Art sich gegen Ansteckung zu schützen») й інші.

Але головну його заслугу склало 26-літнє редагування журналу, який видавався спершу під заголовком «Gilbert's Annalen d. Physik» (1798—1819), а потім «Gilbert's Annalen d. Physik und der physikalischen Chemie» (1819—1824). Журнал став органом всіх видатних європейський вчених того часу (Гумбольдта, Пуассона, Фур'є, Хладні, Поггендорфа, Араго, Герапата, Сэбіна, Сосюра і багато інших) і літописом успіхів фізики й молодої в той час хімії. Ґілберт був членом майже всіх вчених громад його пори.

Література

• Яковлев В. А. Гильберт, Людвиг Вильгельм // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
• Персональна сторінка Людвига Вильгельма Гильберта на офіційному сайті РАН (рос.)