Едвард Себін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Едвард Себін
Edward Sabine Maull&Fox BNF Gallica.jpg
Народився 14 жовтня 1788(1788-10-14)[1][2][3]
Дублін, Ленстер
Помер 26 червня 1883(1883-06-26)[1][2][3] (94 роки)
Іст-Шин[d], Річмонд-на-Темзі, Великий Лондон, Англія, Сполучене Королівство
Громадянство
(підданство)
Royal Standard of Ireland (1542–1801).svg Королівство Ірландія
Flag of the United Kingdom.svg Сполучене Королівство
Flag of Great Britain (1707–1800).svg Королівство Велика Британія
Діяльність астроном, мандрівник-дослідник, інженер, фізик, ботанік
Alma mater Королівська військова академія
Сфера інтересів фізика і математика
Посада Президент Лондонського королівського товариства[d]
Член Лондонське королівське товариство[4], Шведська королівська академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Російська академія наук, Прусська академія наук, Національна академія наук Італії[d] і Академія наук Турина[d]
Нагороди

CMNS: Едвард Себін на Вікісховищі

Едвард Себін (сер Edward Sabine, 17881883, прізвище часто транслітерує як Себайн або Сабін) — англійський фізик і математик, перебував на військовій службі за артилерійському відомстві. Член Лондонського королівського товариства1818), в 18501861 рр. — його віце-президент, в 18611871 рр. — президент.

Біографія[ред. | ред. код]

Себін брав участь в експедиції Вільяма Паррі 18181819 рр., що мала на меті відкриття Північно-Західного проходу, в ході якої робив дослідження в області магнетизму й вчення про маятник. Для продовження цих досліджень він в 1823 р. об'їздив морський берег Сьєрра-Леоне від східного берега Північної Америки добрався в 1823 р. до Гаммерфеста, Шпіцбергена і Гренландії. Результати вимірювань, проведених під час цих подорожей, він виклав у своїй праці «A pendulum expedition etc.» (Лондон, 1825). У 1865 р. Себіну присвоєно звання генерал-лейтенант. У своєму «Report on the variationis of the magnetic intensity observed at different points of the earth's surface» (Лондон, 1838) Себін намагався підкріпити гаусову теорію земного магнетизму графічним зображенням результатів спостережень Ермана і Ганстіна. Особливо Себін прославився своїми працями з улаштування системи метеоролого-магнітних обсерваторій в англійських колоніях. Про ці обсерваторії, які довго перебували під головним його управлінням, він надрукував «Contributions to terrestrial magnetism» (18401876). Себіну належить ще твір «On the cosmical features of terrestrial magnetism» (Лондон, 1862). Дружина Себіна переклала англійською мовою «Подорож по Сибіру» Фердинанда Врангеля, «Kosmos» і «Ansichten der Natur» Гумбольдта.

Іменем вченого названа вилохвостий мартин (Xema sabini), острів Сабін в східній Гренландії, кратер Себін на Місяці, одна із найвищих вершин Адміралтейських гір, що в Східній Антарктиді — гора Себін (3720 м).

Примітки[ред. | ред. код]

Інтернет-ресурси[ред. | ред. код]