Лілієнфельд (монастир)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лілієнфельд
Абатство Лілієнфельд (нім. Lilienfeld)
48°00′47″ пн. ш. 15°35′50″ сх. д. / 48.01306° пн. ш. 15.59722° сх. д. / 48.01306; 15.59722Координати: 48°00′47″ пн. ш. 15°35′50″ сх. д. / 48.01306° пн. ш. 15.59722° сх. д. / 48.01306; 15.59722
Тип спорудицерква
пам'ятка культури[1]
музей
абатство і монастир[2]
Сучасний статусЧинний монастир
РозташуванняЛілієнфельд, Австрія
Початок будівництва1202
СтильГотична архітектура
НалежністьКатолицтво, цистерціанці
ЄпархіяRoman Catholic Diocese of Sankt Pöltend
Станпам'ятка культурної спадщини[d][1]
АдресаОфіційний сайт
Оригінальна названім. Lilienfeld
ТипЧоловічий монастир
Лілієнфельд (монастир). Карта розташування: Австрія
Лілієнфельд (монастир)
Лілієнфельд (монастир) (Австрія)
Монастир Лілієнфельд
Мапа
CMNS: Лілієнфельд у Вікісховищі

Лілієнфе́льд (нім. Lilienfeld — католицький монастир у австрійському селищі Лілієнфельд (федеральна земля Нижня Австрія), на південь від міста Санкт-Пельтен. Абатство належить ордену цистерціанців.

Історія

[ред. | ред. код]
Вид на цистерціанське абатство у Ліліенфельді. 1747
Інтер'єр церкви
Головний вхід до монастиря

Абатство було засновано у 1202 році Леопольдом VI, герцогом Австрії та Штирії, як дочірній монастир абатства Гайлігенкройц. У монастирській церкві Леопольда VI було поховано після смерті. Абатство розташовано на традиційному маршруті паломництва з Відню до Маріацлю, історично слугувало паломникам одним з місць притулку. Абати Лілієнфельда часто служили радниками правителів Австрії, що сприяло розвиткові монастиря. У XIV столітті абатство було відомо, як місце виготовлення численних багато прикрашених рукописів.

Абат Коллвайс (1650—1695) перетворив монастир на фортецю під час австрійсько-турецьких війн. Після початку облоги турецькою армією Відня у 1683 році він розмістив у монастирі гарнізон та надав притулок великій кількості біженців із зайнятих турками земель.

У XVII столітті середньовічні будівлі було перебудовано з додаванням барочних елементів, у першій половині XVIII століття в стилі бароко перебудовано дзвіницю й бібліотеку, переоформлено інтер'єр монастирської церкви.

У 1789 році імператор Йосиф II закрив абатство, але по смерті імператора його було відновлено. 1810 року більша частина монастиря була зруйнована під час пожежі, відновлення проводилось під енергійним керівництвом абата Ласло (Ладислауса) Піркера, який став у подальшому видатним церковним діячем та поетом.

1976 року папа Павло VI дарував церкві абатства почесний статус малої базиліки.

Наш час

[ред. | ред. код]

Лілієнфельд — чинний монастир. Братія налічує 28 ченців. Вони також обслуговують 19 церковних приходів поблизу монастиря. Частина монастиря відкрита для відвідувачів.

З початку 80-х років XX століття абатство Лілієнфельд служить місцем проведення «Літньої академії Лілієнфельда» (Sommerakademie Lilienfeld), музичної академії з майстер-класами відомих педагогів.

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]