Санкт-Пельтен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Санкт-Пельтен
Sankt Pölten
Герб
Міська ратуша Санкт-Пельтена
Міська ратуша Санкт-Пельтена
Основні дані

48°12′ пн. ш. 15°37′ сх. д. / 48.200° пн. ш. 15.617° сх. д. / 48.200; 15.617Координати: 48°12′ пн. ш. 15°37′ сх. д. / 48.200° пн. ш. 15.617° сх. д. / 48.200; 15.617

Країна Австрія Австрія
Регіон Нижня Австрія
Населення 51 073 (2005)
Площа міста 108,48 км²
Густота населення 471 осіб/км²
Поштові індекси 3100
Телефонний код 02742
Міська влада
Веб-сторінка www.st-poelten.gv.at
Мер міста Матіас Стадлер

Commons-logo.svg Санкт-Пельтен у Вікісховищі

Санкт-Пельтен (нім. Sankt Pölten) — місто в Австрії, столиця та найбільш населене місто федеральної землі Нижня Австрія. Розташоване на березі річки Трайзен, правої притоки Дунаю, на 65 кілометрів західніше Відня.

Історія[ред.ред. код]

Стара частина Санкт-Пельтена виникла на місці давньоримського міста Еліум Цетіум (Aelium Cetium), що існувало у II–IV століттях. У 791 році Карл Великий здійснив свій перший похід проти аварів. Після цього походу авари відступили, і таким чином з'явилися передумови для німецької колонізації долини Дунаю в передгір'ях Альп. У тому ж 791 році брати Теґернзейського монастиря Адальберт і Оттокар заснували в центрі колишнього Цетіума бенедиктинський монастир в ім'я святого Іполита Римського. Ім'я античного святого здавалося мешканцям тутешніх місць незвичним, і вони стали називати його Політ, а потім — Пельтен. Так монастир придбав своє ім'я — Санкт-Пельтен, а потім так стало називатися і місто, яке згодом виріс навколо монастиря.

Статус міста отриманий 1050 року. Входило до єпископства Пассау.

У 13 столітті місто було оточене фортечною стіною. До початку 14 століття у Санкт-Пельтені проживала єврейська громада, в 1306 та 1338 роках мешканці міста влаштовували погроми. У 1338 році єпископ Пассау Альбрехт дарував Санкт-Пельтен нову грамоту міського самоврядування. Санкт-Пельтен залишався у підпорядкуванні єпископа Пассау аж до 1491 року.

Звільнення міста було пов'язано з завойовницькою політикою угорського короля Матьяша Корвіна. Цей монарх боровся з імператором Фрідріхом III (1440-1493) за володіння Австрією. У 1481 році Корвін змусив єпископа Пассау Фрідріха подарувати йому це місто, а в 1483 році дарував містянам герб. За підсумками війни між австрійським ерцгерцогом Максиміліаном I (імператор у 1493-1519 роках) і Матьяшем Корвином у 1491 році був укладений Прессбургський мирний договір. Згідно з його умовами, Санкт-Пельтен передавався Максиміліану в приватне володіння. З тих пір це місто знаходиться у складі Австрії.

У 1538 році молодший онук Максиміліана I, ерцгерцог Фердинанд I (імператор у 1556-1564) дарував місцянам новий герб, який вказує на приналежність Санкт-Пельтена до Австрії.

Стіни Санкт-Пельтена допомогли мешканцям міста витримати облогу турків у 1529 та 1683 роках. У 1560 році в місті почалася Реформація, більшість жителів перейшло у протестантську віру. Однак у 1575 році єзуїтам вдалося впоратися з протестантськими проповідниками, і до 1623 року більшість містян повернулися в лоно католицизму.

В ході реформ імператора Йосифа II (1765-1790) безліч монастирів міста і околиць були піддані секуляризації. Однак це не зменшило значення Католицької церкви в Санкт-Пельтені, навпаки: в 1785 році це місто стало столицею єпископства. Наполеонівські війни не обійшли Санкт-Пельтен стороною, в 1805 і 1809 роках французькі війська окупували місто.

11 березня 1938 року мешканці Санкт-Пельтена готувалися до відбиття неминучої гітлерівської агресії. Але на наступний день, коли стало відомо про втечу Курта Шушніґа з поста канцлера, містяни вивісили прапори зі свастикою і вітали нацистів. 14 березня 1938 Гітлер відвідав Санкт-Пельтен.

В ході Другої світової війни Санкт-Пельтен постраждав від бомбардувань союзної авіації. 15 квітня 1945 року місто було зайнятий частинами Червоної армії. З 1945 по 1955 роки місто перебувало в радянській зоні окупації.

10 липня 1986 року рішенням парламенту Нижньої Австрії Санкт-Пельтен змінив Відень як столиця цієї федеральної землі. У 1997 році парламент Нижньої Австрії переїхав до Санкт-Пельтен.

Міста-побратими[ред.ред. код]

Пам'ятки Санкт-Пельтена[ред.ред. код]

Місто славиться розкішними бароковими будівлями, мальовничими площами та різноманіттям подій культурного життя, які приваблюють туристів у Санкт-Пельтен.

Ратушна площа розташована в центрі старого міста. Посеред площі знаходиться колона Святої Трійці. На площі розташована Францисканська церква, побудована у 18 столітті в стилі рококо. Ратуша з фасадом побудована у стилі бароко.

До основних визначних пам'яток Санкт-Пельтена відносяться Монастир кармеліток, в якому розміщується міський музей, Резиденція єпископа, що є єпархіальним музеєм з експонентами релігійного мистецтва, і замок Поттенбрун, де зібрана колекція середньовічних кубків.

На Соборній площі знаходиться кафедральний собор, що відноситься до 12 століття. Собор багаторазово перебудовувався. Останній раз був перебудований у стилі бароко на початку 18 століття.

У південно-східній частині міста розташована найсучасніша пам'ятка — Урядовий квартал. Він був зведений за проектом архітектора Ернста Гоффмана і відкритий у 1997 році. Квартал є культурним центром Санкт-Пельтена з сучасною архітектурою. Тут знаходяться урядові установи, Фестивальний зал, «Звукова вежа» — центр австрійського радіо, виставковий зал.

У місті діє музей середньовічного побуту Нуссдорф, парк динозаврів Траісмауер.

Транспорт[ред.ред. код]

Санкт-Пельтен знаходиться на залізничній магістралі Відень — Зальцбург, що дозволяє доїхати до міста без пересадок з Відня , Зальцбурга, Лінца. Головний вокзал Санкт-Пельтена знаходиться у 450 метрах на північ від Ратушній площі.

Посилання[ред.ред. код]

Австрія Це незавершена стаття з географії Австрії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.