Лісовий Андрій Львович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андрій Львович Лісовий
Народження16 жовтня 1902(1902-10-16)
Бокова
Смерть1982(1982)
Москва, СРСР СРСР
КраїнаСРСР СРСР
ПриналежністьПрапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних силсухопутні війська
Рід військ артилерія
Роки служби1940—1972
ПартіяКПРС
Звання Генерал-майор
Війни / битвиНімецько-радянська війна
Нагороди
Орден ЛенінаОрден Червоного ПрапораОрден Олександра Невського

Лісовий Андрій Львович (нар. 16.10.1902 с. Бокова, Олександрійський повіт Херсонська губернія, Російська імперія — пом. 1982, Москва, РРФСР, СРСР) — генерал-майор, доктор військових наук, професор кафедри і начальник факультету Військової академії ім. Фрунзе.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 16.10.1902 року в с. Боковій, Олександрійського повіту Херсонської губернії в родині селян Лева Віссаріоновича та Мотрони Петрівни Лісових.

Закінчив артилерійське відділення об'єднаної військової школи ім. ЦВК (Центрального Виконавчого комітету) у Кремлі м. Москва (1924 р.), Московську військову академію бронетанкових і моторизованих військ (1937), академію Генерального штабу (1941). Учасник війни з Японією (1939) — командир танкової бригади, ІІ-ї Світової війни. Воював на Південно-західному, Калінінському, Першому Прибалтійському фронтах. За роки війни пройшов шлях від начальника штабу 142-ї танкової бригади Південно-західного фронту (1941), командира 21-ї танкової бригади (1941-42) до заступника командира бронетанкових та моторизованих військ 1-го Прибалтійського фронту (1944), командира бронетанкових та моторизованих військ 11-ї гвардійської армії (1945).

Після закінчення війни працював у Військовій академії ім. Фрунзе викладачем, де був ординарним професором кафедри та начальником факультету. Військове звання — генерал-майор.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Нагороджений орденом Леніна, чотирма орденами Червоного прапора, орденами Кутузова ІІ ступені, Олександра Невського, орденами Монгольської Народної рестубліки — Червоного Прапора і Полярної Зірки, іншими орденами та медалями.

Література

[ред. | ред. код]
  • В. Маруценко. Боковенька. Степовики. Біографічний довідник. Долинська, 2007, стор. 79-80.
  • Б. Кузик, В. Білошапка. Кіровоградщина: історія та сучасність Центру України. Т.1. Дніпропетровськ, 2005. 

Посилання

[ред. | ред. код]