М41 (САУ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
М41 (САУ)
Самохідна гаубиця М41 в Артилерійському музеї армії США. Пітерсберг (Вірджинія). 2007
Самохідна гаубиця М41 в Артилерійському музеї армії США. Пітерсберг (Вірджинія). 2007
ТипСамохідна гаубиця
ПоходженняСША США
Історія використання
На озброєнні19441953
ОператориСША США
ВійниКорейська війна
Історія виробництва
Виготовлення19431944
Виготовлена
кількість
85
Характеристики
Довжина5 840
Довжина ствола23,0
Ширина2 845
Висота2 388
Обслуга5

Підвищення—5…+45
Траверс—20,5…+17
Дальність вогню
Ефективна14,8
ПрицілM69D

Бронясталева гомогенна
Лоб: верх: 13/60°, низ: 13/45°
Борт: 13/12°
Корма: верх: 6/0°, низ: 13/0°
Дах: 13
Днище: 10—13
Башта: борт: 6
Другорядне
озброєння
боєкомплект: 22
Питома потужність10,4
Підвіскаіндивідуальна торсіонна
Дорожній просвіт432

М41 (САУ) у Вікісховищі

155-мм самохідна гаубиця M41 «Горила» (англ. 155mm Howitzer Motor Carriage M41 «Gorilla») — самохідна артилерійська установка США часів другої світової війни, класу самохідних гаубиць, легка по масі. Розроблено в 19411944 роках, спочатку на шасі танка M3 Стюарт, потім на сучаснішому шасі M24 «Чаффі». Серійне виробництво M41 було розпочато в 1945 році, але з закінченням Другої світової було згорнуто після випуску всього 85 машин. M41 з'явилася надто пізно, щоб взяти участь у Другій світовій війні, проте активно використовувалася в Корейській війні.

Література

[ред. | ред. код]