Маркус Фогт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Маркус Фогт
нім. Markus Vogt
Народився 26 жовтня 1962(1962-10-26) (61 рік)
Фрайбург, Баден-Вюртемберг, ФРН[1]
Країна  Німеччина
Діяльність богослов, викладач університету
Alma mater Munich School of Philosophyd
Науковий ступінь докторський ступінь[1]
Знання мов німецька
Заклад Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана
Нагороди

Маркус Фогт (26 жовтня 1962(19621026), м. Фрайбург) — німецький католицький богослов і професор соціальної-суспільної етики на Університеті Людвіга-Максиміліана в Мюнхені.

Життєпис[ред. | ред. код]

[[Файл:Маркус Фогт.jpg|альт=Проф. Др. Маркус Фогт / LMU Мюнхен|міні|Проф. Др. Маркус Фогт / LMU [Архівовано 2 лютого 2018 у Wayback Machine.] Мюнхен[2]|350x350пкс]] Маркус Фогт вивчав теологію та філософію у Мюнхені, Єрусалимі та Люцерні. Фогт внук англіста Теодора Спіра[de] (1885—1961, Кенігсберзький університет), відстороненого від своєї посади за часів націонал-соціалізму на підставі своїх політичних і релігійних переконань. Племінник класичного філолога Андреаса Спіра[de] (1929-2004, Майнцський університет)) [1] [Архівовано 12 липня 2018 у Wayback Machine.], а також брат латиніста Грегора Фогта-Спіра[de] (* 1956, Марбург)[2] [Архівовано 12 липня 2018 у Wayback Machine.] і професора Маттиас Теодор Фогт вченого в сфері культурної політики і автора численних культурологічних досліджень факторів, що впливають на зміцнення демократичного потенціалу в Європі. Фогт написав свою докторську дисертацію на тему: «Соціальний дарвінізм»[3] в Мюнхені під проводом одного з найвідрміших німецьких дослідників соціальної-соціальної етики проф. др. Вільгельма Корффа[de]. Дисертація була опублікована в 1997 році під назвою «Соціальний дарвінізм. Наукові теорії, політичні та богословсько-етичні аспекти теорії еволюції» у всесвітньо відомому німецькому видавництві Гердер-Ферлаг. Свою габілітаційну працю на тему: «Принцип сталого розвитку». Схема з богословсько-етичної точки зору" написав під керівництквом проф. др. Ганса Мюнка [Архівовано 12 липня 2018 у Wayback Machine.] в Люцерні і у 2009 році опублікована в Мюнхені в видавництві «Oekom-Verlag».

З 1992 до 1995 р. був членом експертної ради з питань довкілля при німецькому федеративному уряді. З 1995 р. він був радником робочої групи з екологічних питань VI Комісії німецької єпископської конференції[4]. З 1998 по 2007 рр. Фогт був професором християнської соціальної етики при філософсько-богословськогому Університеті Дона Боско в Бенедиктбоєрн[5] (Баварія) та головою клірингового центру «Церква і довкілля». 

З 2011 року Маркус Фогт проводить науково-дослідницьку роботу в «Центрі довкілля та розвитку суспільства Рейчел Карсон» при мюнхенському університеті ім. Людвіга-Максиміліана, де він є представником робочої групи з християнської соціальної-суспільної етики у німецькомовному середовищі.

Маркус Фогт одружений і має трьох дітей.

Праця[ред. | ред. код]

Науково Фогт фокусується на філософських засадах соціально-етичних принципів а також екологічної та бізнес етики. Своїми науковими працями він вніс свій вклад до християнської соціальної етики наголошуючи на важливості охорони довкілля та сформулював новий соціально-етичний принцип сталого розвитку або принцип стійкості.

У 2017 році він отримав у Ватикані від голови журі Райнхарда Кардинала Маркса та президента Фонду Домінго Сугренас Бікель Міжнародну премію Папського фонду «Centesimus Annus Pro Pontifice» за його працю «Принцип стійкості». Схема з богословсько-етичної точки зору[6][7]. 12 червня 2018 року Фогт був нагороджений "Баварською державною медаллю за видатний внесок для збереження довкілля"[8][9]

Членство в наукових, політичних та церковних комісіях та комітетах[ред. | ред. код]

  • Секретар Асоціації соціальних-суспільних етиків в німецькомовному середовищі
  • Старший науковий співробітник Рейчел Карсон центру міжнародної екологічної історії (з 2010 року) 
  • Співредактор журналу Amos International. Творення справедливого суспільства (з 2009 року)
  •  Член Центру етичної компетенції при мюнхенському університеті ім. Людвіга-Максиміліана (з 2007 року) 
  • Єпархіальна Рада Мюнхенсько-Фрайзінської Архієпархії 
  • Justitia et Pax Німеччина (робоча група «Світова економіка та сільськогосподарська торгівля») 
  • Завідувач відділу охорони довкілля при єпископській конференції Європи (1999—2008) 
  • Робоча група «Економіка і Церква» в Конфедерації католиків-підприємців 
  • Робоча група «Наука та теологія» Католицької академії в Баварії

Наукові праці (деякі)[ред. | ред. код]

  • Prinzip Nachhaltigkeit. Ein Entwurf aus theologisch-ethischer Perspektive (Hochschulschriften zur Nachhaltigkeit 39), München: oekom, 2009 [3. Aufl. München 2013].
  • Wo steht die Umweltethik? Argumentationsmuster im Wandel (Beiträge zur sozialwissenschaftlichen Nachhaltigkeitsforschung, Band 5), Marburg: Metropolis 2013 (Herausgeber).
  • Die Moral der Energiewende. Risikowahrnehmung im Wandel am Beispiel der Kernenergie, Stuttgart: Kohlhammer, 2014 (Herausgeber).
  • Theologie der Sozialethik (Quaestiones Disputatae), Freiburg: Herder, 2013 (Herausgeber).
  • Naturverständnis in der Moderne: Zwischen Wertvorstellungen und Weltbildern Politische Ökologie 99
  • Soziale Marktwirtschaft im Anspruch des Aristotelischen Gerechtigkeitsmodells (Kirche und Gesellschaft, hrsg. von der Katholischen Sozialwissenschaftlichen Zentralstelle Mönchengladbach; Nr. 391), J. P. Bachem Medien, Köln 2012, ISBN 978-3-7616-2585-9.
  • Werden Tschernobyl und Fukushima Wendepunkte für die Bewertung der Kernenergie? [Архівовано 28 лютого 2016 у Wayback Machine.] (Mai 2011, pdf, 13 Seiten; 151 kB)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #120990407 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. Lehrstuhl für Christliche Sozialethik - Katholisch-Theologische Fakultät - LMU München. www.kaththeol.uni-muenchen.de (нім.). Архів оригіналу за 2 лютого 2018. Процитовано 1 лютого 2018.
  3. Наші видання і публікації. www.ie-rs.org. Архів оригіналу за 12 липня 2018. Процитовано 12 липня 2018.
  4. Bischofskonferenz, Deutsche. Kommission für gesellschaftliche und soziale Fragen. www.dbk.de (нім.). Архів оригіналу за 12 липня 2018. Процитовано 12 липня 2018.
  5. Campus Benediktbeuern (de-DE) . Архів оригіналу за 12 липня 2018. Процитовано 12 липня 2018.
  6. «Internationaler Preis der Stiftung „Centesimus Annus“ geht an Markus Vogt» [Архівовано 12 липня 2018 у Wayback Machine.], Zenit, 15. Februar 2017, abgerufen am 17. Mai 2017.
  7. «Zwei Deutsche von Papst-Stiftung ausgezeichnet» [Архівовано 22 травня 2017 у Wayback Machine.], Deutschlandfunk, 19. Mai 2017.
  8. Bayerische Staatsmedaille für Verdienste um die Umwelt. www.stmuv.bayern.de (нім.). Архів оригіналу за 12 липня 2018. Процитовано 12 липня 2018.
  9. Bayerische Staatsmedaille für herausragende Verdienste um die Umwelt - Katholisch-Theologische Fakultät - LMU München. www.kaththeol.uni-muenchen.de (нім.). Архів оригіналу за 12 липня 2018. Процитовано 12 липня 2018.

Посилання[ред. | ред. код]