Масинісса
| Масинісса | |
|---|---|
 | |
| Народився | 238 до н. е.[1][3] |
| Помер | 148 до н. е.[1] або 149 до н. е.[2][3] |
| Країна | Нумідія[1] |
| Діяльність | монарх |
| Посада | King of Numidiad |
| Батько | Гала (цар)[3] |
| Родичі | Massivad |
| У шлюбі з | Софонісба[3][2][4] |
| Діти | Міціпса[5][2], Мастанабал[6][2], Гулуса[7][2] і Misàgenesd |
Масині́сса (близько 238 до н. е. — 148 до н. е.) — цар Нумідії, вождь берберського племені масилів, під час Другої Пунічної війни спершу був союзником Карфагену і воював проти римлян в Іспанії. Після битви при Іліпі у 206 р. до н. е. перейшов на бік Риму. Його підтримка у битві при Замі забезпечила перемогу римлянам. Масинісса залишався вірним союзником Рима до кінця свого життя. Відомий своїм коханням до карфагенянки Софонісби.
За свої послуги ще у війні проти Ганнібала він отримав від Риму свободу дій щодо відносин з Карфагеном. Масинісса був талановитий володар, що захоплено працював над розбудовою своєї держави, — привчив своїх кочовиків до осілого життя, поширював управу землі, будував міста. Але неродючі степово-пустельні простори, над якими Масинісса мав владу, не вдовольняли його, й він намагався добути собі кращі терени від карфагенців. Все поширюючи свої володіння, він оточив Карфаген. Карфагенський сенат безнастанно висилав скарги на Масиніссу до Рима, але без успіху: римляни підтримували свого союзника.
Масинісса, відчуваючи підтримку римлян, притримувався агресивної політики щодо Карфагену і намагався приєднати до своїх володінь частину його території. Зрештою, у Карфагені до влади прийшла воєнна партія, що вважала, що тільки силою можна заімпонувати Римові. У 151 до н. е. сталося збройне зіткнення. Карфагенські полководці несподівано з 50 000 війська рушили на Масиніссу, думаючи цілком знищити його країну. Але нумідійський цар виявився незвичайно спритним вождем і, хоч був неприготований, у вирішальній зустрічі розгромив усю карфагенську армію. Він мав тепер відкритий шлях на Карфаген. Але, як добрий політик, затримався перед воротами і надіслав скаргу до Риму, що карфагеняни порушили мир. Карфагенський сенат намагався залагодити справу, покарав смертю своїх генералів і вислав до Рима мирне посольство із заявою, що Карфаген піддається на ласку й неласку. Попри те, що карфагеняни вже зазнали поразки і підтверджували покору Римові, римський сенат розцінив їхні дії як порушення умов договору 201 до н. е. і оголосив війну.
Масинісса помер на другий рік після початку Третьої Пунічної війни і не став свідком знищення Карфагена — завершення справи, якій він присвятив майже шістдесят років свого життя.
- ↑ а б в г Dictionary of African Biography / E. K. Akyeampong, Henry Louis Gates, Jr. — NYC: OUP, 2012.
- ↑ а б в г д е Масинисса // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1896. — Т. XVIIIа. — С. 715.
- ↑ а б в г д Любкер Ф. Masinissa // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 835–836.
- ↑ Софониба // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1900. — Т. XXXI. — С. 6.
- ↑ Любкер Ф. Micipsa // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 868.
- ↑ Любкер Ф. Mastanabal // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 837.
- ↑ Любкер Ф. Gulussa // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 582–583.
Гала (?-206 до н. е.) • Езалк (206 до н. е.) • Капусса (206 до н. е.) • Лакумаз (206—205 до н. е.) • Сіфакс (205—203 до н. е.) • Верміна (203 до н. е.) • Масинісса (205—148 до н. е.) • Міціпса (148—118 до н. е.) • Мастанабал (148—146 до н. е.) • Гулуса (148—143 до н. е.) • Югурта (118—106 до н. е.) • Адгербал (118—112 до н. е.) • Гіемпсал I (118—117 до н. е.) • Гауда (105-88 до н. е.) • Гіємпсал II (88—87 до н. е.) • Мастанабал II (88-87 до н. е.) • Іарб (87—81 до н. е.) • Масинісса II (82-81 до н. е.) • Гіємпсал II (81—60 до н. е.) • Юба I (60—46 до н. е.) • Римська провінція (46-30 до н. е.) • Юба II (30—23 до н. е.) |  | |
 | |
|---|---|
| Література та бібліографія | |
| Словники та енциклопедії | Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопедія · Велика каталанська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Хорватська енциклопедія · Шведська національна енциклопедія · Britannica (11-th) · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Lur Hiztegi Entziklopedikoan · Proleksis Encyclopedia · Treccanis Dizionario di Storia · Treccanis Enciclopedia Italiana |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль | BAV: ADV12053220 · BNF: 135115995 · CANTIC: 981058620218806706 · FAST: 1833306 · Freebase: /m/014qk9 · GND: 118782452 · ISNI: 0000000374434381 · LCCN: no97054670 · MAK: 9810617875305606 · NCF: ncf10700216 · NKC: hka2010566216 · NTA: 24440349X · NUKAT: n96403072 · RERO: 02-A010211301 · SUDOC: 086136259 · VcBA: 495/306152 · VIAF: 31603815, 14949793, 33151776764418011927, 67157523177227030691, 529159474342227662779, 1416159248510804870009, 512159474048327660906 |