Мег Джонсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Джонсон.
Мег Джонсон
Meg Johnson
Народилася
Еймс (Айова), Айова
Діяльність поет
Alma mater Університет Акрона
Напрямок Поезія
Сайт: megjohnson.org

Мег Джонсон — американська поетеса і викладачка. Її вірші з'являлися в численних літературних журналах, включаючи Midwestern Gothic[1], Slipstream Magazine[2], Word Riot, Hobart та багатьох інших. Її перша збірка віршів «Недоречний сон» вийшла у 2014 році, друга збірка «Злочини Клари Терлінгтон» вийшла в грудні 2015 року, а третя книга «Без: тіло, ім'я, країна» має вийти у вересні 2020 року. Вона також є поточним редактором «The Dressing Room Poetry Journal»[3].

Ранні роки[ред. | ред. код]

Джонсон народилась і виросла в Еймсі, штат Айова. У дитинстві любила танцювати і писала вірші в старшій школі[4]. Вона танцювала на факультеті танців Університету штату Айова в середній школі, а пізніше вивчала танці в Колумбійському коледжі Чикаго та Університеті Айови. Джонсон рано залишила коледж, щоб продовжити професійну кар'єру в танцях[5]. Згодом вона стала головною танцівницею в Kanopy Dance Company, резидентній компанії Overture Center for the Arts [Архівовано 6 грудня 2021 у Wayback Machine.] в Медісоні, штат Вісконсін. Протягом шести років навчання в Kanopy Джонсон повернулася до школи, навчаючись у коледжах Медісон і Еджвуд. Там її переконали почати вивчати письмо. Вона продовжила навчання в Університеті Акрона [Архівовано 6 грудня 2021 у Wayback Machine.], де в 2014 році вступила та закінчила магістерську програму образотворчого мистецтва на північному сході Огайо.

Кар'єра[ред. | ред. код]

Як танцівниця в Kanopy Dance Company, Джонсон взяла на себе численні ролі та поставила власні танці[6][7]. Вона стала головною танцівницею в компанії, а також працювала викладачкою танців у школі сучасного танцю та хореографії «Kanopy».

Джонсон почала надсилати вірші до літературних журналів у 2009 році та опублікувала свій перший вірш у 2009 році в журналі Slipstream Magazine[8]. Вже в 2010 році Джонсон виступила зі своєю письмовою роботою на поетичних читаннях в районі Медісона[9]. Її вірші були опубліковані і в таких виданнях, як Slipstream Magazine, Asinine Poetry, Pacific Coast Journal та Edgewood Review.

У 2011 році Джонсон стала асистенткою в Університеті Акрона [Архівовано 6 грудня 2021 у Wayback Machine.], де також вивчала поезію. Вона також працювала редакторкою поезій у Rubbertop Review. Того ж року вона стала кандидаткою NEOMFA в Університеті Акрона [Архівовано 6 грудня 2021 у Wayback Machine.]. До кінця 2012 року її поезія з'явилася в таких виданнях, як Midwestern Gothic, SOFTBLOW, Rufous City Review, Wicked Alice, Smoking Glue Gun та багатьох інших[10].

Оригінальна теза Джонсон для програми NEOMFA була підібрана National Poetry Review Press у 2013 році. Ця збірка віршів «Невідповідний сон» була випущена у 2014 році видавцем. Після завершення програми NEOMFA у 2014 році Джонсон стала викладачкою англійської мови в Університеті штату Айова[11]. Її друга книга «Злочини Клари Терлінгтон» вийшла у грудні 2015 року у пресі Vine Leaves Literary Journal. Джонсон також є нинішньою редакторкою журналу Dressing Room Poetry Journal.

Стиль письма[ред. | ред. код]

Джонсон найчастіше пише верлібром на теми, які зазвичай стосуються жіночності та перетворення жіночих тіл на товар. Її твори були описані одночасно як «злохливі» та «вразливі», оскільки вони обговорюють і критикують американські культурні норми та соціальні очікування від жінок. Її вірші також часто згадують поп-культурно відомих діячів, зокрема Мерилін Монро, Бетті Буп, Джастіна Бібера та Victoria's Secret. Джонсон заявила, що черпає натхнення у поетів бурлеску, таких як Челсі Мінніс і Мері Біддінджер.

Визнання та нагороди[ред. | ред. код]

  • У 2015 році Джонсон отримала нагороду Vignette Collection Award від Vine Leaves Literary Journal [Архівовано 6 грудня 2021 у Wayback Machine.] за книгу «Злочини Клари Терлінгтон»[12]. Нагородження відбулося разом із виходом її книги та грошовою винагородою.
  • Книга «Недоречний сон» також була номінована на літературну премію Руссо від National Poetry Review Press[13].
  • Вірш «Безкоштовні зразки» був номінований на «Кращий у мережі» у 2010 році[14].

Роботи[ред. | ред. код]

  • «Недоречний сон» (2014, National Poetry Review Press)
  • «Злочини Клари Терлінгтон» (2015, літературний журнал Vine Leaves)
  • «Без: тіло, ім'я, країна»[15]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ У центрі уваги учасник: Мег Джонсон (амер.). Архів оригіналу за 5 жовтня 2021. Процитовано 6 грудня 2021.
  2. ↑ Мег Джонсон. web.archive.org. 21 вересня 2016. Архів оригіналу за 21 вересня 2016. Процитовано 6 грудня 2021.
  3. ↑ Три запитання Мег Джонсон. archive.ph. 5 січня 2016. Архів оригіналу за 6 грудня 2021. Процитовано 6 грудня 2021.
  4. ↑ Соудер, Кортні. Поет ISU претендує на літературну премію. Iowa State Daily (англ.). Архів оригіналу за 6 грудня 2021. Процитовано 6 грудня 2021.
  5. ↑ Читання віршів розповідає колишній студент Медісонського коледжу. web.archive.org. 28 червня 2015. Архів оригіналу за 28 червня 2015. Процитовано 6 грудня 2021.
  6. ↑ Lindsay, Christians. Бачення "Осінь" від Kanopy Dance. madison.com (англ.). Архів оригіналу за 6 грудня 2021. Процитовано 6 грудня 2021.
  7. ↑ Archwamety, Rena. Огляд: Kanopy «Темні ночі» висвітлює театральну сторону танцю. madison.com (англ.). Архів оригіналу за 6 грудня 2021. Процитовано 6 грудня 2021.
  8. ↑ Slipstream: Back Issues. www.slipstreampress.org. Архів оригіналу за 5 жовтня 2021. Процитовано 6 грудня 2021.
  9. ↑ Читання на задньому ґанку. On the Edge (англ.). 22 жовтня 2010. Архів оригіналу за 5 жовтня 2021. Процитовано 6 грудня 2021.
  10. ↑ Rufous City Review | NewPages.com. web.archive.org. 29 червня 2015. Архів оригіналу за 29 червня 2015. Процитовано 6 грудня 2021.
  11. ↑ Harrison (28 квітня 2015). Мег Джонсон, викладач англійської мови, отримала нагороду!. Digital Repository @ Iowa State University (англ.). Архів оригіналу за 5 жовтня 2021. Процитовано 6 грудня 2021.
  12. ↑ Мег Джонсон «Злочини Клари Терлінгтон». www.barnowlreview.com. Архів оригіналу за 5 жовтня 2021. Процитовано 6 грудня 2021.
  13. ↑ Мег Джонсон «Недоречний сон». web.archive.org. 4 травня 2015. Архів оригіналу за 4 травня 2015. Процитовано 6 грудня 2021.
  14. ↑ Blood Lotus: Літературний блог: Номінації 2010 року. web.archive.org. 6 жовтня 2015. Архів оригіналу за 6 жовтня 2015. Процитовано 6 грудня 2021.
  15. ↑ Наздоганяємо Мег Джонсон | Поетичний журнал Tinderbox (амер.). Архів оригіналу за 5 жовтня 2021. Процитовано 6 грудня 2021.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мег_Джонсон&oldid=39694865