Мері Артур Макелрой

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Мері Артур Мак-Елрой)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мері Артур Макелрой
англ. Mary Arthur McElroy
Народилася5 липня 1841(1841-07-05)
Грінвіч, Вашингтон, Нью-Йорк, США
Померла8 січня 1917(1917-01-08) (75 років)
Олбані, США
Похованнякладовище Олбані Руралd
Країна США
Діяльністьполітична діячка
Alma materEmma Willard Schoold
Посадаперша леді США
БатькоWilliam Arthurd[1]
МатиMalvina Stoned[1]
Брати, сестриЧестер Алан Артур
Автограф

Мері Мак-Елрой (англ. Mary Arthur McElroy; до шлюбу Артур; 5 липня 1841 — 8 січня 1917) — сестра 21-го президента США Честера Алана Артура, перша леді в його адміністрації (1881—1885). Взяла на себе роль, оскільки дружина Артура, Еллен Льюїс Герндон Артур, померла майже за два роки до його інавгурації.[2][3]

Раннє життя

[ред. | ред. код]

Мері Артур народилася в Гринвічі, Нью-Йорк останньою з дев'яти дітей Вільяма і Мальвіни С. Артурів. Мати, Мальвіна Стоун, народилася у Вермонті, в родині Джорджа Вашингтона Стоуна та Джудіт Стівенс.[4] Сім'я Мальвіни переважно мала англійське та валлійське походження, а її дід, Урія Стоун, воював у Континентальній армії під час Американської революції.[5][6] Її батько, Вільям Артур, народився в Дріні, Каллібекі, графство Антрім, Ірландія; він закінчив коледж у Белфасті та емігрував до Канади у 1819 чи 1820[7]. Її мати познайомилася з батьком, коли той викладав у школі в Дангем у Квебеці, неподалік від її рідного Вермонта.[8] Батько отримав американське громадянство в 1843 році після народження Мері та її братів і сестер.

Відвідувала шкільну семінарію Емми Віллард в Трої, Нью-Йорк.

Перша леді США

[ред. | ред. код]

У листопаді 1880 року брат Мері Честер Артур був обраний віцепрезидентом. У липні 1881 року президент Джеймс Гарфілд був смертельно поранений і помер 19 вересня 1881 року. Артур змінив його на посаді президента і попросив Мері Мак-Елрой піклуватися про його юну дочку Еллен і виступати в ролі «господарки Білого дому».[9][10] Оскільки вона мала власну родину в Олбані,[11] Мак-Елрой жила у Вашингтоні, округ Колумбія, лише під час напруженого зимового сезону. Хоча Артур офіційно не надав їй протоколу офіційної посади, вона виявилася популярною і компетентною господинею. Процедури, які вона з братом розробили для соціальних функцій, використовувалися майбутніми першими леді протягом десятиліть.[9]

Мері Мак-Елрой головувала на низці заходів і вшанувала колишніх перших леді Джулію Тайлер і Гаррієт Лейн, попросивши їх допомогти їй прийняти гостей у Білому домі.[12] Їй часто допомагали її старша дочка Мей і дочка брата Нелл.[9]

Її останній прийом відбувся 28 лютого 1885 року, за тиждень до завершення правління Артура: його відвідали 3000 людей (включаючи Адольфуса Грілі), а 48 дочок чиновників та представників соціальної еліти допомагали їй.[13][12]

Мері Мак-Елрой та її чоловік підтримували громадянські права афроамериканців і приймали Букера Вашингтона у своєму будинку в Олбані в червні 1900 року. Вона, однак, входила до Асоціації Олбані проти виборчого права жінок.[12]

Особисте життя

[ред. | ред. код]

13 червня 1861 року Мері Артур одружилася з Джоном Едвардом Мак-Елроєм (1833—1915), сином Вільяма Мак-Елроя та Джейн Маллен.[14] Мак-Елрой був страховим продавцем, президентом страхової компанії Олбані. Вони жили в Олбані, Нью-Йорк, і мали чотирьох дітей[9][15]

  • Мей Мак-Елрой (нар. 1862) — одружилася з Чарльзом Джексоном[16] і допомагала матері керувати суспільними функціями в Білому домі.[17]
  • Вільям Мак-Елрой (1864—1892).[15]
  • Джессі Мак-Елрой (1867—1934) — померла неодруженою.[18]
  • Чарльз Едвард Мак-Елрой (1873—1947)[19] — інвестиційний брокер, який одружився з Гаррієт Ленгдон Паркер (1878—1965), дочкою ген. Амаса Дж. Паркера-молодшого у 1901 р.[20][21][22][23] Їхня дочка одружилася з Шайлером Меррітом II, сином Шайлер Мерріт.[19]

Мері Мак-Елрой померла 8 січня 1917 року у віці 75 років в Олбані, штат Нью-Йорк, і була похована на сільському кладовищі Олбані.[12][24]

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

  1. ↑ а б Lundy D. R. The Peerage
  2. ↑ Rhatigan, Joe (5 січня 2016). White House Kids: The Perks, Pleasures, Problems, and Pratfalls of the Presidents' Children (англ.). Charlesbridge Publishing. ISBN 9781607344728. Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 17 квітня 2022.
  3. ↑ Hendricks, Nancy (13 жовтня 2015). America's First Ladies: A Historical Encyclopedia and Primary Document Collection of the Remarkable Women of the White House: A Historical Encyclopedia and Primary Document Collection of the Remarkable Women of the White House (англ.). ABC-CLIO. ISBN 9781610698832. Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 17 квітня 2022.
  4. ↑ Hambley, Del (2008). Presidential Footprints (англ.). Indianapolis, IN: Dog ear Publishing. с. 103. ISBN 978-159858-800-2. Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 17 квітня 2022.
  5. ↑ Reeves 1975.
  6. ↑ Howe, 1966, с. 4.
  7. ↑ Reeves, Thomas C. (1 липня 1970). The Diaries of Malvina Arthur: Windows Into The Past of Our 21st President (PDF). Proceedings of the Vermont Historical Society (англ.). Montpelier, VT: Vermont Historical Society. с. 179. Архів оригіналу (PDF) за 16 червня 2022. Процитовано 17 квітня 2022.
  8. ↑ Reeves, 1970, с. 294.
  9. ↑ а б в г Reeves, 1975, с. 269.
  10. ↑ Mary Arthur McElroy, White House hostess for President Chester Arthur. loc.gov (англ.). Library of Congress. Архів оригіналу за 6 серпня 2018. Процитовано 2 травня 2017.
  11. ↑ First Lady Mary Arthur McElroy on OurWhiteHouse.org. Our White House | Looking In, Looking Out (англ.). Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 2 травня 2017.
  12. ↑ а б в г Sibley, Katherine A. S. (2 березня 2016). A Companion to First Ladies (англ.). John Wiley & Sons. с. 263. ISBN 9781118732243. Архів оригіналу за 17 квітня 2022. Процитовано 17 квітня 2022.
  13. ↑ Reeves, 1975, с. 414.
  14. ↑ Times, Special To The New York (17 вересня 1915). John E. McElroy. The New York Times (англ.). Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 2 травня 2017.
  15. ↑ а б Brogan, Hugh; Mosley, Charles (1993). American Presidential Families (англ.). Alan Sutton. ISBN 9780750905824. Архів оригіналу за 17 квітня 2022. Процитовано 17 квітня 2022.
  16. ↑ Reports of Cases Argued and Determined in the Supreme Court of the State of Idaho (англ.). West Publishing Company. 1910. Архів оригіналу за 17 квітня 2022. Процитовано 17 квітня 2022.
  17. ↑ Strock, Ian Randal (5 липня 2016). Ranking the First Ladies: True Tales and Trivia, from Martha Washington to Michelle Obama (англ.). Skyhorse Publishing, Inc. ISBN 9781631440601. Архів оригіналу за 17 квітня 2022. Процитовано 17 квітня 2022.
  18. ↑ MISS JESSIE McELROY. The New York Times (англ.). 17 червня 1934. Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 2 травня 2017.
  19. ↑ а б Times, Special To Thb New York (24 лютого 1947). CHARLES E. M'ELROY; | Albany Broker for 40 Years Was Nephew of President Arthur. The New York Times (англ.). Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 2 травня 2017.
  20. ↑ Times, Special To The New York (6 січня 1901). McElroy -- Parker. The New York Times (англ.). Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 2 травня 2017.
  21. ↑ Herringshaw's American Blue-book of Biography: Prominent Americans of 1912- An Accurate Biographical Record of Prominent Citizens of All Walks of Life | Who Have Achieved Success In Their Chosen Vocations In The Various Civil, Industrial And Commercial Lines of Activities (англ.). Chicago, IL: American Publishers' Association. 1913. Архів оригіналу за 17 квітня 2022. Процитовано 17 квітня 2022.
  22. ↑ Beardsley, Guy E. (1912). Quindecennial Record of the Class of 1896, Sheffield Scientific School of Yale University (англ.). R.S. Peck & Company. Архів оригіналу за 17 квітня 2022. Процитовано 17 квітня 2022.
  23. ↑ Parker, McElroy to Dissolve. The New York Times. 12 грудня 1940. Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 2 травня 2017.
  24. ↑ Wilson, Scott (22 серпня 2016). Resting Places: The Burial Sites of More Than 14,000 Famous Persons, 3d ed. (2 volume set) (англ.). McFarland. ISBN 9780786479924. Архів оригіналу за 23 квітня 2022. Процитовано 17 квітня 2022.

Джерела

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Мері Мак-Елрой(англ.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Мері_Артур_Макелрой