Мечислав Рей
| Мечислав Рей | |
|---|---|
.jpg) | |
| Народився |
22 лютого 1836[1] Хотова, Ґміна Чарна, Дембицький повіт, Підкарпатське воєводство, Республіка Польща |
| Помер |
12 січня 1918[1] (81 рік) Микулинці, Теребовлянський район, Тернопільська область, СРСР |
| Поховання | Микулинці |
| Діяльність | політик |
| Учасник | Польське повстання 1863—1864 |
| Членство | Polskie Towarzystwo Tatrzanskied |
| Посада | посол до Галицького сейму[d] |
| Рід | Реї |
Мечислав Рей (1 (22) січня 1836, Слупє, Пільзенський повіт — 12 січня 1918, Микулинці) — граф, польський галицький громадський діяч, підприємець, фундатор. Перший відомий власник броварні в Микулинцях.
Життєпис[ред. | ред. код]
Син Домініка (1802—1846) — члена Галицького станового сейму, та його дружини Кароліни з Анквічів (†1873). Спочатку навчався вдома у Пшиборові. Під час пограбування 1846-го батько загинув, сам ледь вижив. Певний час з матір'ю, родичами перебував у Відні. В 1848—1853 роках із братом Станіславом (†1873, Мєчислав опікувався його дітьми, маєтком після смерті) навчався у Краківському тенхічному інституті (пізніше — Вроцлав, подібно, Празька політехніка), тоді познайомився з Владиславом Козєбродским. 1858 з матір'ю і сестрою Геленою мав подорож Італією.
Близько 1860 після проведеного поділу спадку родини став власником маєтків у Прецлаві, Блоні, Подолі, Тушині, Вилах (Мелецький повіт), Бобровій, Бжезьніці (Ропчицький), Вижниці, Бабні, Чорногузах, Рівні, Виженці на Буковині.
Владислав Козєбродский сприяв його появі в найближчому оточенні Адама Сапіги (конспіративна діяльність), був посередником між краків та львівською організаціями. Кілька місяців представляв Галицький комітет у Варшавському народовому уряді. Після облоги Галичини переодягненим виїхав до Шльонську, потім — Дрездена, Франції, Швейцарії (головно — Ньйон, де контактував з В. Козєбродским, Мечиславом Павліковським, Готелем Ламберт).
Повернувся 1867-го, впорядкував майнові справи, сприяв часковому відновленню замку у Прецлаві[pl], відновив політичну, громадську діяльність (зокрема, в Мєльці). У 1871—1886 — член Окружного виділу «Галицького товариства кредитового земського» (Львів).
Посол Галицького сейму від Тарнівського округу з 1874-го, відтоді безперервно представляв в Сеймі цей або Мєлєцький округи протягом чверті століття. Спачатку належав до «станьчиківського» «Клубу реформи», через загрозу автономії порвав з ними, спричинився до утворення «Клубу центрум». Виступав рідко, зокрема, 28 червня 1880 виступив щодо освіти — противники перекричали його, закидаючи «замах» на сільське шкільництво. Домагався будівництва гілок залізниць до Микулинців, Вижниці, зменшення цла, податків для галицького горілчаного промислу, впровадження урядової монополії на виробництво горілки. 23 квітня 1903 вніс 400 корон для заснування антисоціалістичної Видавничої спілки та друкарні «Polonia» у Львові. Пізніше переїхав до Микулинців, звідки виїжджав тільки на лікування (Ґмунден, Швейцарія; тут з 1888 дружина мала віллу). Після повідомлення про планований Академією Знань з'їзду істориків до 400-річчя Миколая Рея надав 40000 зол. ринських для утворення фундації ім. Миколая Рея з Наґловиць. У Микулинцях і вільний час малював «образки», почав писати літературні твори. Власним коштом видав кілька драм, зокрема, присвячену Войц. Дідушицькому «Стефан Марцель» (ЛЬвів, 1906). 1914 року офірував Легіонам Польським багато тисяч корон. Кавалер папського ордену св. Григорія.
Помер 12 січня 1918 року в Микулинцях, де й був похований у родинному гробівці на цвинтарі.
Сім'я[ред. | ред. код]
Дружина — Юзефа Конопчанка (1856—1938), донька Казімежа (1825—1884[2]), шлюб 24 квітня 1876. Діти:
- Казімеж (1877—1901)
- Марія Гелена (1887—1927), разом з матір'ю від часу Першої світової до смерті керувала створеним та утримуваним власним коштом шпиталем у Микулинцях.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Internetowy Polski Słownik Biograficzny
- ↑ Dunin-Borkowski J. Almanach błękitny. Genealogia żyjących rodów polskich [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]. — Lwów, 1909. — S. 1090 (книга) (1109 інт). (пол.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Bujak J. Rey Mieczysław (1836—1918) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademja Nauk, 1988. — T. XXXI/2. — Zeszyt 129. — S. 194—196. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Zamek potomków Mikołaja Reya w Przecławiu [Архівовано 11 вересня 2014 у Wayback Machine.] (пол.)