Реї (рід)
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
._%D0%A1%D0%BE%D1%84%E2%80%99%D1%8F_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%96%D0%BB_(%D0%A0%D1%8D%D0%B9)_(V._Kliko%C5%ADski,_1740).jpg)
Реї гербу Окша — шляхетський рід на Русі-Україні та у Великопольщі[1] та Королівства Польського, Речі Посполитої.
- Бокса з Шумська — староста хенцінський, ловчий сандомирський і краківський
- Миколай
- Анна
- Ян (1444—1480) — канонік колегіати святого Юрія на Вавелі
- Якуб
- Миколай
- Анджей
- Станіслав — внук судді земського Яна, зять львівського підкоморія Петра Гербурта (з Фульштина, батько другої дружини Станіслава Барбари Гербурт)
- Миколай (Mikołaj Rey) (1505-1569)— відомий письменник, теолог,засновник містечка Окша, с.Рейовець, отримав від Сігізмунда Августа с.Dziewiąciele Попковичи та Скорчиці у Люблинському воєводстві[1]; дружина — Зофія Коснувна
- Миколай — ротмістр, дружина — Дорота Глібович, дочка віленського воєводи Івана Глібовича
- Анджей, (пом.23 січня 1643)-канонік краковський, відомий благодійністю та побожним життям
- Кшиштоф
- Кшиштоф — стольник люблінський, кальвініст, дружини — Катерина Дрогойовська, Дорота Русецька
- Марек — староста ужендувський, мав чотирьох доньок та сина, який помер бездітним.
- Адам
- Станіслав, секретар королівський, назначений 1611 до перевірки королівських дібр, потім стольник люблинський
- Анджей (Jędrzei) (бл. 1584—) — староста лібуський (Lubuski), був послом до сейму, підписував мирний договір з Московією у 1638р., мав за дружину Латалську (Latalska)
- Владислав — люблінський (lubelski) воєвода, маршалок королівський, староста солотвинський, дружина Теофіля Горайська, з якою дітей не мав.
- Катажина — дружина Рафала Лещинського, Рафала Бучацького-Творовського
- ? дружина Карвицького
- Миколай — староста лібуський, дружина Бояновська, діти:[1]
- Софія, дружина МатеяТвардовського, гербу Ogonczyk
- Карол, підстолій Хелмський, суддя городський Красноставський
- Станіслав, помер молодим у 1716р.
- Софія, дружина каштеляна Волинського, Яна Пепловського
- Ян староста лібуський, дружина Bramowna
- Ян, староста лібуський, дружина Стадницька (див.нижче)
- Ельжбета Гелена — дружина мозирського маршалка Йосифа Лозки, Пйотра Кучборського
- Анджей (1549-†1601) — каптуровий краківський 1587, кальвініст, дідич Наґловиць, Сьленчина та Окші, дружина — Катажина Дембінська, гербу Равич, діти:
- Мартин (пом.1635) - кальвініст, дідич Наґловиць, Сленчина, Окші, Коссова, Рейовців та ін.перша дружина — Уршуля Уєйська
- Анджей Рей, або Анджей із Шумська (пом.1664)- кальвініст, малогоський староста, правнук письменника Миколая Рея[3] дружина — Теофіля Морштин, син:
- Богуслав — мечник холмський, другий тесть київського каштеляна Юзефа Станіслава Потоцького[4], праправнук письменника Миколая Рея
- Елеонора — донька Богуслава, друга дружина Юзефа Станіслава Потоцького[5]
- Богуслав — мечник холмський, другий тесть київського каштеляна Юзефа Станіслава Потоцького[4], праправнук письменника Миколая Рея
- Анджей Рей, або Анджей із Шумська (пом.1664)- кальвініст, малогоський староста, правнук письменника Миколая Рея[3] дружина — Теофіля Морштин, син:
- Кристина
- Єва
- Мартин (пом.1635) - кальвініст, дідич Наґловиць, Сленчина, Окші, Коссова, Рейовців та ін.перша дружина — Уршуля Уєйська
- Анна — дружина холмського ловчого Мацея Угровецького
- Дорота — дружина Юрія Чаплича з Гориня
- Богуміла — дружина Вавжинця Пйотровського із Загриня
- Ельжбета
- Барбара
- Миколай — ротмістр, дружина — Дорота Глібович, дочка віленського воєводи Івана Глібовича
- Миколай (Mikołaj Rey) (1505-1569)— відомий письменник, теолог,засновник містечка Окша, с.Рейовець, отримав від Сігізмунда Августа с.Dziewiąciele Попковичи та Скорчиці у Люблинському воєводстві[1]; дружина — Зофія Коснувна
- Пйотр, дідич Нагловичів, помер бездітним
- Стоґнєв із Шумська, [6] державець Ровського (Барського) замку
- Анна з Реїв — друга дружина теребовельського войського Миколая Дідушицького (†1549)[8]
- Дорота Ходкевич — третя дружина Єроніма Ходкевича (?—1617, Крем'янець)[9]
- Зузанна з Наґловіц (†після 1646) — друга дружина каштеляна Миколая «Старшого» Оссолінського[10]
- Домінік (1802—1846) — член Галицького станового сейму, дружина — Кароліна Анквіч
- Мечислав — граф, польський галицький громадський діяч, підприємець, фундатор, перший відомий власник броварні в Микулинцях
- Ян — староста лібуський, перша дружина Катажина Стадніцька (каштелянка белзька), друга — Зофія Рей (з молодшої гілки роду)
- Юзеф Тадеуш (?—1777) — схоластик краківський, зведений брат Яна Міхала
- Ян Міхал — завихостський каштелян, син Зофії
- ↑ а б в г д Niesiecki, Kasper (1682-1744) (1738). Korona polska przy złotey wolnosci starożytnemi rycerstwa polskiego y Wielkiego Xięstwa Litewskiego kleynotami ... ozdobiona (пол) . Lwów: w Drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu. с. т.2, c.858-859.
{{cite book}}:|pages=має зайвий текст (довідка) - ↑ Tęczyńscy (01) [Архівовано 19 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Andrzej Rey z Szumska h. Oksza (пол.)
- ↑ Nagielski M. Potocki Józef Stanisław (Stanisław) h. Pilawa (zm. 1722) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1984. — T. XXVIII/1, zeszyt 116. — S. 57. (пол.)
- ↑ Potoccy03 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Приходы и церкви Подольской епархии / Под редакцией священника Евфимия Сецинского. — Біла Церква, 2009. — С. 623, 636. (рос.)
- ↑ Akta Grodzkie i ziemskie… — Lwów, 1878. — Т. VII. — S. 189. (лат.), (пол.)
- ↑ Dzieduszyccy (01) [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Chodkiewiczowie (01) [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Ossolińscy (01) [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — T. 3. — 938 s. — S. 858—859. (пол.)
- Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Polska Akademja Nauk, 1988. — T. XXXI/2. — Zeszyt 129. — S. 183—210. (пол.)
- Złota księga szlachty polskiéj. — 1893. — R. XV. — S. 112—136. (пол.)
|
Це незавершена стаття про шляхту (дворянство). Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |