Мовний закон
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Мовний закон — термін, який має кілька значень. Ця сторінка значень містить посилання на статті про кожне з них.
Якщо ви потрапили сюди за внутрішнім посиланням, будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю.
Якщо ви потрапили сюди за внутрішнім посиланням, будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю.
Мовний закон — неформальна, публіцистична назва кількох законів та законопроєктів, які покликані регулювати вживання української мови в Україні.
- Закони
- Закон УРСР «Про мови в Українській РСР» — прийнятий 28 жовтня 1989 року, діяв до набуття чинності закону Ківалова-Колесніченка 10 серпня 2012 року.
- Закон України «Про засади державної мовної політики» — зареєстрований С. Ківаловим та В. Колесніченком 7 лютого 2012 року, ухвалений 3 липня 2012 року у другому читанні 248 депутатами, набув чинності 10 серпня 2012 року. 28 лютого 2018 року Конституційним судом визнаий неконституційним і таким, що втратив чинність.
- Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» — зареєстрований 19 січня 2017 депутатами І. Подоляк, Г. Гопко, О. Юринець та іншими (всього 32 депутати), доповнений і перереєстрований 9 червня 2017 депутатами М. Княжицьким, І. Подоляк, Б. Розенблатом, А. Тетеруком, Г. Гопко, О. Юринець та іншими (всього 76 депутатів). Прийнятий у другому читанні 25 квітня 2019 року. Чинний з 16 липня 2019 року.
- Законопроєкти
- Проєкт Закону «Про мови в Україні» — зареєстрований 7 вересня 2010 року депутатами О. Єфремовим, С. Гриневецьким і П. Симоненком. Відхилений та знятий з розгляду 1 лютого 2011 року.