Гопко Ганна Миколаївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ганна Миколаївна Гопко
Hopko, Hanna.IMG 7508.JPG
Народилася 4 березня 1982(1982-03-04) (35 років)
с. Ганачівка, Перемишлянський район, Львівська область
Громадянство Україна Україна
Національність українка
Проживання Київ
Діяльність народний депутат України
Alma mater Львівський національний університет імені Івана Франка
Партія безпартійна
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі
Україна Народний депутат України
VIII скликання
Об'єднання «Самопоміч» (фракція політичної партії «Об'єднання „Самопоміч“»)[1] 27 листопада 2014

Га́нна Микола́ївна Гопко́ (нар. 4 березня 1982(19820304), с. Ганачівка, Перемишлянський район, Львівська область) — українська громадська діячка і журналістка, народний депутат України. Координатор Коаліції громадських організацій та ініціатив «За вільну від тютюнового диму Україну», співзасновник регіонального центру громадянського представництва «Життя», координатор з адвокасі в Україні міжнародної громадської організації «Кампанії за майбутнє дітей без куріння» (лідер у США та світі у боротьбі з тютюновою епідемією, партнера Глобальної ініціативи Блумберга щодо зменшення споживання тютюну (2007—2010), консультант секретаріату Рамкової Конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну (Женева), член Опікунської Ради НДСЛ «Охматдит», член Наглядової ради Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця, член правління Центру протидії корупції, координатор адвокаційної кампанії «Наші діти» руху добровольців «Простір свободи».

Голова Комітету Верховної Ради у закордонних справах з 4 грудня 2014[2].

Учасник громадської ініціативи прямої дії #ВКЛЮЧАЙСЯ з 4 березня 2016 року.

Життєпис[ред.ред. код]

1999 року з відзнакою закінчила школу № 2 у Підволочиську.

Випускниця 2004 року факультету журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка за спеціальністю «Міжнародна журналістика», магістр.

Працювала на телебаченні та радіо, на волонтерських засадах й у штаті громадських організацій. Закінчила Українську школу політичних студій, є експертом із громадського лобіювання для Інституту політичної освіти. 2009 року у Київському університеті захистила дисертацію «Екологічна публіцистика: світоглядний аспект (на прикладі українських та зарубіжних видань 1992—2008 рр.)»[3][4]. Кандидат наук із соціальних комунікацій.

Трудова та громадська діяльність[ред.ред. код]

З 2001 почала працювати власним кореспондентом телеканалу «Інтер» у Львові.

2002 — вела радіопрограму «Екогармонія» на радіо «Люкс».

З 2004 — власний кореспондент Першого національного телеканалу у Львові.

У 2005 році на телеканалі «5 канал» вела авторську програму «З життя лісу».

Виступ у Верховній Раді України

У період з 2005 по 2007 рік працювала менеджером з комунікацій у проекті міжнародної допомоги ISC / UCAN USAID із розвитку громадянського суспільства.

2007 — 2009 — координатор в Україні проектів міжнародної громадської організації «Кампанії за майбутнє без куріння».

З 2009 по 2013 роки була співзасновником та заступником голови правління регіонального центру громадянського представництва «Життя».

Проходила стажування в університетах Джонса Гопкінса та Оксфорда. Є членом Київського Хабу Глобал Шейперсів Всесвітнього Економічного Форуму. Здійснювала експертування в розробці ініціативи за «Доступне житло» — «Владо, будуй обіцяне», захисті Біличанського лісу, захисті прав пацієнтів. Брала участь у кампанії з призупинення вирубування 200-літніх дубів та повернення природо-заповідного статусу лісовому заказнику «Корналовичі».

У 2014 році після подій на Майдані, разом з іншими активістами Громадського сектору Євромайдану, Гопко стала членом координаційної ради групи «Реанімаційного пакету реформ».[5] Зі слів Гопко, вона та її група разом з іншими рухами та політиками домоглися ухвалення Верховною Радою 12-ти законів, серед яких — «Про прозорість державних закупівель», «Про вищу освіту», «Про доступ до публічної інформації» та інших.[6] За інформацією ЗМІ, тоді саме Гопко разом з іншими активістами розробила та домоглася прийняття «Реанімаційного пакету реформ».[7][8] Хоча ім'я активістки та назви організацій, до яких вона вказує свою приналежність[9], не згадуються у переліку розробників законопроекту «Про вищу освіту» — так званої «робочої групи Згуровського».[10]

На позачергових виборах до Верховної ради 2014 року обрана народним депутатом України 8-го скликання за партійним списком (№ 1 у списку) від партії «Об'єднання „Самопоміч“»[11]. Виключена з фракції за підтримку проекту щодо децентралізації 31 серпня 2015 року[12].

За період роботи депутатом Ганна Гопко стала автором чи співавтором 140 проектів законів та постанов, з яких 56 — чинні; подала понад 100 поправок до 17 прийнятих за основу законопроектів[джерело?]. Серед яких — поіменне голосування в усіх місцевих радах[13], повернення податкових пільг для неприбуткових організацій[14], запровадження механізмів прозорого фінансування політичних партій[15], відкриття вільного доступу громадян через Інтернет до реєстрів нерухомості, землі й транспортних засобів[16], заборона пропаганди комуністичного та нацистського режимів[17].

У рейтингу ефективності комітетів ВР за 2 роки роботи парламенту очолюваний Ганною Гопко комітет у закордонних справах посів перше місце за кількістю (52) та часткою (68 % від підтриманих комітетом) законопроектів, які стали Законами України[джерело?].

Родина[ред.ред. код]

  • Чоловік — Жук Олександр, працівник міжнародної компанії, економіст.
  • Донька — Софія, 2011 р. н.
  • Батьки проживають у селі Підгірне Пустомитівського району Львівської області.

Нагороди[ред.ред. код]

  • 2000 — фіналіст другого Європейського аудіовізуального конкурсу «Сталий розвиток в новинах» на тему «Довкілля та здоров'я» (Париж).
  • Спеціальний приз журі за оригінальне розкриття екологічної проблеми (2000).
  • 2007 — лауреат всеукраїнського конкурсу «Соціальний журналіст» (третя премія) Міністерства праці та соціальної політики України в номінації «Соціальний захист інвалідів»
  • 2007 — Почесна грамота за перемогу у II Всеукраїнському творчому конкурсі серед журналістів за найкращий матеріал з висвітлення екологічної тематики «Збережемо разом»
  • 2008 — диплом від Johns Hopkins Bloomberg School of Public Health (навчальна програма з лідерства у контролі над тютюном)
  • 2014, жовтень — Certificate of Merit, Georgetown Leadership Seminar, School of Foreign Service, Georgetown University.
  • 2014 — Leading Global Thinker, Foreign Policy magazine.[18]
  • 2014, 9 грудня — National Democratic Institute 2014 Democracy Award[19]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Виключена з лав 31 серпня 2015-го року
  2. Верховна Рада України
  3. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук із соціальних комунікацій
  4. Захищено дисертацію з екожурналістики
  5. Двигатель прогресса: кто пишет украинские реформы. life.pravda.com.ua. 08.05.2014. Процитовано 31.10.2014. 
  6. Ганна ГОПКО: «Я не пішла у владу, бо для країни важливо мати потужне громадянське суспільство». Урядовий кур'єр. 15 серпня 2014
  7. Гопко Ганна Миколаївна. Кандидат от партии Самопоміч Номер в партийном списке: 1. РБК-Україна
  8. Яценюк пропонує Гопко на пост міністра екології.Українські новини. 14.11.2014
  9. Ганна Гопко. Самопоміч
  10. Законопроект «Про вищу освіту». КПІ. 07.03.2012
  11. Позачергові вибори народних депутатів України 26 жовтня 2014 року. Протокол Центральної виборчої комісії про результати виборів народних депутатів України у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі. «10» листопада 2014 року
  12. 5 депутатів виключили з фракції «Самопоміч»
  13. «Про внесення змін до статті 59-ої Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні“»
  14. «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування неприбуткових організацій)»
  15. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання і протидії політичній корупції»
  16. «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення прозорості у сфері відносин власності з метою запобігання корупції»
  17. «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки»
  18. Hanna Hopko: For carrying Ukraine's revolution beyond the Maidan. Foreign Policy (magazine). 
  19. New Ukrainian Leaders Honored at NDI Democracy Dinner. National Democratic Institute. 10 December 2014. 

Посилання[ред.ред. код]