Координати: 50°37′ пн. ш. 23°49′ сх. д. / 50.617° пн. ш. 23.817° сх. д. / 50.617; 23.817

Моложів (Грубешівський повіт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Село
Моложів
пол. Mołożów


Координати 50°37′ пн. ш. 23°49′ сх. д. / 50.617° пн. ш. 23.817° сх. д. / 50.617; 23.817

Країна Польща
Воєводство Люблінське воєводство
Повіт Грубешівський повіт
Гміна Мірче
Населення 223 особи (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 84
Автомобільний код LHR
SIMC 0895221
GeoNames 764439
OSM 2690998 ·R (Ґміна Мірче)
Моложів. Карта розташування: Польща
Моложів
Моложів
Моложів (Польща)
Моложів. Карта розташування: Люблінське воєводство
Моложів
Моложів
Моложів (Люблінське воєводство)
Мапа

Моложів[2] (пол. Mołożów) — село в Польщі, у гміні Мірче Грубешівського повіту Люблінського воєводства. Населення — 223 особи (2011[1]).

Історія

[ред. | ред. код]

За королівською люстрацією 1589 р. Моложів — село округи Наброз Буського повіту Белзького воєводства з 1 ланом оброблюваної землі.[3]

У 1915 р. перед наступом німецьких військ російською армією спалене село і більшість українців були вивезені вглиб Російської імперії, звідки повертались уже після закінчення війни. Натомість поляків не вивозили.

Вночі 26 травня 1943 р. село було знищене польськими шовіністами з Армії Крайової[2]. Німецький рапорт повідомляє про вбивство трьох, спалення шістьох, сімох тяжко поранено, спалено 60 садиб і 29 голів худоби, 15 коней і 34 свині. Рапорт же ОУН повідомляє про спалення 59 садиб, число жертв сумарно для Моложова і Стрільців становить 54 особи (50 чоловіків і 4 жінки).

У серпні 1944 року місцеві мешканці безуспішно зверталися до голови уряду УРСР Микити Хрущова з проханням включити село до складу УРСР, звернення підписало 28 осіб[4].

1-5 липня 1947 року під час операції «Вісла» польська армія виселила зі села на приєднані до Польщі північно-західні терени 3 українців[5]. У селі залишилося 245 поляків[5].

У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.

Населення

[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 107 16 75 16
Жінки 116 18 63 35
Разом 223 34 138 51

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. а б Трагедія Холмщини: до 60-ти річчя Холмських подій: статті, спогади, документи / О. Боровик, А. Боровик. — Рівне : Овід, 2007. — С. 125.
  3. Aleksander Jabłonowski, Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1, Warszawa 1901, s. 242. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 19 лютого 2018.
  4. Депортації. Західні землі України кінця 30-х – початку 50-х рр. рр. Документи, матеріали, спогади. — Львів : Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича, 1996. — Т. 1: 1939-1945 рр. — С. 280-281.
  5. а б Misilo E. Akcja Wisla. Dokumenty. — Warszawa : Archiwum Ukraińskie, 1993. — С. 421. (пол.)
  6. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Література

[ред. | ред. код]