Моріс Надо
Моріс Надо | |
---|---|
фр. Maurice Nadeau | |
Псевдо | Joë Christmas |
Народився | 21 травня 1911 Париж, Третя французька республіка |
Помер | 16 червня 2013 (102 роки) Париж |
Громадянство | Франція |
Національність | Франція |
Діяльність | літературний критик, літературознавець, видавець |
Alma mater | Еколь Нормаль в Ліоні |
Знання мов | французька[1] |
Заклад | Combatd, Q98741221?, Buchet/Chasteld, Меркюр де Франс, Нувель Обс, L'Express, Видавництво «Julliard», Les Lettres nouvellesd, Деноель, Робер Лаффон, Кензен літтерер і Q3579425? |
Учасник | Друга світова війна |
Партія | Французька комуністична партія (1932) і Communist League (France, 1930)d |
Діти | Claire Nadeaud і Gilles Nadeaud |
Нагороди | Велика Національна премія з літератури (1988). Орден Мистецтв і літератури |
IMDb | ID 1233618 |
Моріс Надо (фр. Maurice Nadeau; 21 травня 1911, Париж — 16 червня 2013, там само) — французький літературний критик, історик літератури, видавець. Був батьком французької акторки Клер Надо.
Втратив батьків під час Першої світової війни. Закінчив Еколь Нормаль в Ліоні. На студентській лаві активно зайнявся політикою. В 1930 році вступив в ФКП, в 1932 році був виключений за опозиційні настрої. Став членом троцькістської Міжнародної робочої партії П'єра Навіля, зблизився з лівим крилом сюрреалізму (Бретон, Арагон, Жак Превер, Бенжамін Пере). З 1936 року вчителював у Праді і Тьє. Під час Другої світової війни брав участь в Опорі, його осередок, в якій серед інших був Давид Руссе, потрапила в облаву, багато її члени опинилися в таборах. Надо за допомогою дружини Давида Руссе зумів уникнути депортації.
Після Визволення вів літературну сторінку в журналі (journal) Combat, який очолював Альбер Камю. Зблизився з Жоржем Батаєм, Рене Шаром, Анрі Мішо, Генрі Міллером, Клодом Сімоном. Брав участь у виданні творів маркіза де Сада, захищав Селіна. Потім працював у різних видавництвах, включаючи Mercure de France (1949–1953), і виданнях ( France-Observateur , 1952–1959; L'Express, 1959–1964; Les Lettres nouvelles, 1953—1976). Зблизився з Сартром. Під час війни в Алжирі підписав Маніфест 121 (1960) з протестом проти колонізаторської політики держави.
15 березня 1966 року випустив перший номер двотижневого літературного огляду La Quinzaine littéraire, що видається донині. В 1977 році заснував видавництво, по журналу отримало назву Les Lettres nouvelles, де працював до смерті, з 1984 року — під ім'ям видавця Éditions Maurice Nadeau. Тут, серед багато іншого, були опубліковані книги Кутзее, дебютний роман Уельбека Розширення простору боротьби та інші. Надо, критик і видавець, відкрив для французького читача десятки авторів європейського та світового масштабу.
Помер у віці 102 роки.
- Історія сюрреалізму / Histoire du surréalisme, Le Seuil, 1945; Points-Seuil 1970
- Документи з історії сюрреалізму / Documents surréalistes, Le Seuil, 1948.
- Сьогоднішня література / Littérature présente, Corréa, 1953
- Michel Leiris et la quadrature du Cercle, essai, Julliard, 1963; Maurice Nadeau, 2002.
- Післявоєнний французький роман / Le Roman français depuis la guerre, essai, Gallimard, 1969; Le Passeur, 1992.
- Gustave Flaubert, écrivain, études, Denoël, 1969; Maurice Nadeau, 1980.
- Grâces leur soient rendues, Albin Michel, 1990 і 2011
- Une vie en littérature. Conversations avec Jacques Sojcher, Complexe, 2002 (бесіди про літературу)
- Sade, l'insurrection permanente, Maurice Nadeau, 2002
- Serviteur! Souvenirs littéraires, Albin Michel, 2002 (спогади)
- Journal en public, Maurice Nadeau / La Quinzaine littéraire, 2006
- Le Chemin de la vie, entretiens avec Laure Adler, Verdier, 2011 (бесіди про літературу)
- Marquis de Sade: Œuvres, précédé de Exploration de Sade, La Jeune Parque, 1947.
- Gustave Flaubert: Œuvres complètes et Correspondance, 18 тт., Rencontre, 1965–1983
- Антологія французької поезії / Anthologie de la poésie française, 12 тт., Rencontre (Lausanne), 1966–1967 (у співавторстві)
- Album Gide, Bibliothèque de la Pléiade / Gallimard, 1985
- Ferdinando Scianna, Actes-Sud, 2008.
Велика Національна премія з літератури (1988). Орден Мистецтв і літератури. Про Моріса Надо зняті 4 документальних фільми.
- Вебсайт журналу La Quinzaine littéraire
- Відео, 2011
- Листо Моріса Надо та інших французьких письменників до
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Народились 21 травня
- Народились 1911
- Померли 16 червня
- Померли 2013
- Члени Французької комуністичної партії
- Літературні критики
- Французькі літературознавці
- Французькі журналісти
- Французькі видавці
- Учасники французького руху Опору
- Командори французького Ордена мистецтв і літератури
- Троцькісти
- Сторічні довгожителі
- Уродженці Парижа
- Дослідники творчості Флобера