Мірошниченко Костянтин Кирилович
| Мірошниченко Костянтин Кирилович | |
|---|---|
| Народився | 1911 Рубіжне, Старобільський повіт, Харківська губернія, Російська імперія |
| Помер | 2000 |
| Країна |  СРСР Україна |
| Діяльність | будівельник |
| Alma mater | Кам'янець-Подільський силікатний інститут |
| Нагороди |      |
Костянти́н Кири́лович Мірошниче́нко (1911, Рубіжне, Старобільський повіт, Харківська губернія, Російська імперія — 2000) — заслужений будівельник УРСР, лауреат Ленінської премії.
Народився 1911 року в селі Рубіжне, нині Луганська область, Україна.
Трудовий шлях розпочав як робітник заводу «Червоний українець» у місті Пролетарськ (нині Луганської області). Закінчив силікатний інститут у Кам'янці-Подільському.
1935 року Мірошниченка, який відбув службу в армії, призначили начальником бетонного заводу тресту «Південжитлобуд» у Маріуполі (Донецька область).
У 1937–1941 роках був майстром, головним інженером заводу з виготовлення силікатної цегли в Лисичанську.
Під час Німецько-радянської війни Мірошниченка направлили на завод силікатної цегли і високоміцного гіпсу в місті Стерлітамак Башкирської АРСР (Російська Федерація), згодом працював начальником КПП тресту № 50 (Стерлітамак).
Повернувшись 1948 року в Україну, до кінця життя працював у місті Сіверськодонецьк Луганської області. Близько десяти років очолював колектив заводу з виготовлення силікатної цегли, що входив до системи тресту «Лисхімпромбуд». Без відриву від виробництва закінчив Краматорський машинобудівний технікум. Невдовзі після цього Мірошниченка призначили заступником керівника тресту, а згодом керівником тресту «Лисхімбудматеріали».
Від 1961 року Мірошниченко — начальник Сіверськодонецького домобудівного комбінату. Під його керівництвом підприємство збудувало близько двох мільйонів квадратних метрів житла.
Мірошниченко був одним із розробників прогресивного будівельного матеріалу — силікабетону. За розроблення і впровадження цього матеріалу Костянтина Кириловича відзначили Ленінською премією.
- орден Леніна,
- орден Трудового Червоного Прапора,
- орден Червоної Зірки,
- орден «Знак Пошани»,
- медалі,
- Ленінська премія.
- Міністерство регіонального будівництва. Кадрові питання[недоступне посилання з квітня 2019]