Міхаель Бернайс

Міхаель Бернайс
нім. Michael Bernays
Народився	27 листопада 1834(1834-11-27)[…] Гамбург, Німецький союз
Помер	25 лютого 1897(1897-02-25)[…] (62 роки) Карлсруе, Німецька імперія ·інфаркт міокарда
Країна	Німецький союз  Німецький Райх
Місце проживання	Мюнхен Карлсруе
Діяльність	письменник, історик літератури, літературознавець, викладач університету, германіст
Галузь	філологія
Alma mater	Йоганнеумd (31 березня 1853), Боннський університет (жовтень 1853) і Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла (20 травня 1856)
Науковий ступінь	Dr. phil.d (20 травня 1856)
Вчителі	Georg Gottfried Gervinusd, Friedrich Karl Kraftd, Adolf Holtzmannd, Ludwig Häusserd і Johann Christian Felix Baehrd
Відомі учні	Franz Munckerd і Georg Witkowskid
Знання мов	німецька
Заклад	Лейпцизький університет, Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана і Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана
Посада	екстраординарний професор і професор
Конфесія	юдаїзм і лютеранство
Батько	Isaac Bernaysd
Брати, сестри	Якоб Бернайс
У шлюбі з	Luise Bernaysd
Діти	Ульріх Бернайс і Marie Bernaysd
Нагороди

Міхаель Бернайс (27 листопада 1834, Гамбург — 25 лютого 1897, Карлсруе) — німецький філолог, історик літератури та дослідник Гете.

Біографія

Бернайс був сином гамбурзького рабина Ісаака Бернайса, його мати — Сара Леа Бернайс, уроджена Беренд. Його братом був філолог-класик Якоб Бернайс. Його брат Берман Бернайс був батьком дружини Зигмунда Фрейда Марти. Бернайс відвідував гімназію Йоганнеум. З 1853 по 1856 рік, всупереч волі батьків, які хотіли, щоб він став комерсантом, він вивчав право, історію та історію німецької та класичної літератури в Бонні та Гейдельберзі. Фінансову підтримку він мав через стипендію Аверхофа. У 1856 році перейшов з юдаїзму в протестантизм. Він отримав докторський ступінь у Гейдельберзі під керівництвом Георга Ґотфріда Гервінуса і спочатку працював приватним науковцем, журналістом і лектором у Бонні та Кельні. У 1871 році він переїхав до Лейпцига і завершив свою габілітацію в Лейпцигу в 1872 році, захистивши дисертацію про переклад Августом Шлегелем творів Шекспіра. Під час перебування в Лейпцигу він був учителем англійської мови спадкоємного принца Майнінгенського. У травні 1873 року він погодився на посаду доцента історії літератури в Мюнхенському університеті. У 1874 році був призначений ординарним професором. У 1890 році він залишив викладацьку роботу і провів останні роки свого життя в Карлсруе.

Бернайс також писав власні вірші. Деякі з його віршів поклав на музику композитор Альберт Дітріх.

1889 року Міхаель Бернайс одружився з Луїзою Уде, уродженою Рюбке, вдова журналіста Германа Уде (1845—1879). З першого шдюбу вона мала сина, Германа Уде-Бернайса. У Міхаеля та Луїзи Бернайс було двоє дітей: Марі Бернайс та Ульріх Бернайс.

Праці

• Festspiel zur Säcularfeier von Schillers Geburtstag. Henry & Cohen, Bonn 1860.
• Über Kritik und Geschichte des goetheschen Textes. Dümmler, Berlin 1866 (Digitalisat in der Google-Buchsuche).
• Zur Entstehungsgeschichte des Schlegelschen Shakespeare. Hirzel, Leipzig 1872 (Digitalisat in der Google-Buchsuche); Neudruck: Celtis, Berlin 2013, ISBN 978-3-944253-02-2.
• Schriften zur Kritik und Litteraturgeschichte. Neue wohlfeile Ausgabe in 4 Bänden. Behr, Berlin 1903.
• Goethe und Gottsched. Zwei Biographien (Separatabdruck aus der Allgemeinen Deutschen Biographie). Duncker & Humblot, Leipzig 1880.
• Goethes Briefe an Friedrich August Wolf. Georg Reimer, Berlin 1868.
• Shakespeare's dramatische Werke übersetzt von August Wilhelm Schlegel und Ludwig Tieck. Georg Reimer, Berlin 1871—1873 (12 Bände)
• Der junge Goethe, seine Briefe und Dichtungen von 1764—1776. Eine Zusammenstellung auf Grund der Goethe-Bibliothek Salomon Hirzels, mit umfangreicher Einleitung. Hirzel, Leipzig 1875 (3 Bände)
• Mit Erich Schmidt (Literaturwissenschaftler): Homers Odyssee von Johann Heinrich Voss. Abdruck der ersten Ausgabe vom Jahre 1781 mit Einleitung. Cotta, Stuttgart 1881.

Література

• Bernhard Stern: Professor Michael Bernays. Porträt in der «Beilage zur Rigaschen Zeitung № 179» vom 8. (20.) August 1887 (Digitalisat in der LNB)
• Erich Schmidt. Bernays, Michael // Allgemeine Deutsche Biographie. Leipzig, 1902, Band 46, S. 404–409.
• Georg Witkowski: Michael Bernays. In: Friedrich von Weech, Albert Krieger (Hrsg.): Badische Biographien. Bd. 5. Carl Winter, Heidelberg 1906, S. 72–77 (Digitalisat).
• Hermann Uhde-Bernays. Bernays, Michael. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 1955, Band 2, S. 104 f. (Digitalisat).
• Hans-Martin Kruckis: Michael Bernays. In: Literatur Lexikon. Autoren und Werke deutscher Sprache. Hrsg. von Walther Killy. Bd. 1: A–Bis. Bertelsmann, Gütersloh 1988, ISBN 978-3-570-04671-5, S. 449–450.
• John F. Flood, Derek Glass: Bernays, Michael. In: Christoph König (Hrsg.), unter Mitarbeit von Birgit Wägenbaur u. a.: Internationales Germanistenlexikon 1800—1950. Band 1: A–G. de Gruyter, Berlin/New York 2003, ISBN 3-11-015485-4, S. 153—155.
• Bernays, Michael. In: Lexikon deutsch-jüdischer Autoren. Band 2: Bend–Bins. Hrsg. vom Archiv Bibliographia Judaica. Saur, München 1993, ISBN 3-598-22682-9, S. 240—248.
• Andreas Brämer: Bernays, Michael. In: Franklin Kopitzsch, Dirk Brietzke (Hrsg.): Hamburgische Biografie. Band 7. Wallstein, Göttingen 2020, ISBN 978-3-8353-3579-0, S. 27–28.

 

Посилання

• Бібліографія. Міхаель Бернайс // Німецька національна бібліотека