Мішель Франко
| Мішель Франко | |
|---|---|
| ісп. Michel Franco | |
 Мішель Франко, 2017 | |
| Дата народження | серпень 1979 (45 років) |
| Місце народження | Мехіко, Мексика |
| Громадянство |  Мексика |
| Професія | сценарист, кінорежисер |
| Alma mater | New York Film Academy |
| Роки активності | 2001—наш час |
| Напрям | Незалежне кіно |
| IMDb | ID 1633015 |
| Нагороди та премії | |
| Каннський кінофестиваль Міжнародний кінофестиваль у Сан-Себастьяні
| |
 Мішель Франко у Вікісховищі | |
Міше́ль Фра́нко (ісп. Michel Franco, 28 серпня 1979 року, м. Мехіко) — мексиканський кінорежисер, сценарист і продюсер.[1] Найбільш відомий його фільм «Після Люсії», який отримав нагороду «Особливий погляд» на Каннському кінофестивалі 2012 року.
Фільми Мішеля Франко зазвичай присвячені темі мексиканських неблагополучних сімей. Його фільм 2020 року Новий порядок викликав різку реакцію через звинувачення в расизмі по відношенню до нижчих класів в Мексиці. У відповідь на критику Франко довелося принести публічні вибачення в соціальних мережах.[2]
Хоча багато хто з його фільмів були погано прийняті мексиканськими критиками і публікою, Франко отримав декілька нагород на кінофестивалях, у Каннах, Венеціі і Сан-Себастьяні.[3]
Мішель Франко почав свою кар'єру, знімаючи короткометражні фільми після закінчення навчання в галузі засобів масової інформації. У 2001 році він випустив фільм Cuando seas GRANDE[4] в рамках антикорупційної кампанії; фільм був показаний в 500 кінотеатрах Мексики. У 2003 році він представив свій короткометражний фільм Entre dos, який отримав головний приз на фестивалі в Уескі і нагороду за кращий короткометражний фільм на Дрезденському фестивалі.[5] В цей же період він знімав рекламні ролики та відеокліпи зі своєю продюсерською компанією Pop Films.[5]
У 2009 році «Даніель і Ана», його перший повнометражний фільм, був відібраний для участі в «Двотижневику режисерів» в Каннах; згодом фільм брав участь в декількох міжнародних фестивалях і був поширений в Мексиці, Іспанії, Франції та США.[6]
У 2012 році Другий повнометражний фільм Мішеля в якості режисера, «Після Люсії», отримав премію «Особливий погляд» на Каннському фестивалі.[7]
У 2014 році Франко зняв свій третій повнометражний фільм A los ojos разом зі своєю сестрою Вікторією. Драма розповідає про мати-одиночку соціального працівника, яка всіма силами намагається позбавити свого сина від захворювання очей.[8] За винятком виконавиці головної ролі Моніки Дель Кармен, акторський ансамбль складався з молодих акторів-аматорів, які живуть на вулицях. Серед іншого, фільм зачіпає такі питання, як життя бездомних в Мехіко.
У 2015 році Франко віступає у якості продюсера фільму «600 миль» (режисер Габріель Ріпштейн), який отримав приз за кращий дебют на Берлінському кінофестивалі.[9] У тому ж році він виступив продюсером фільму «Здалеку» (режисер Лоренцо Віґас), який отримав «Золотого лева» на Венеційському кінофестивалі.[10][11]
Франко також привернув увагу ширшої міжнародної аудиторії в 2015 році, знявши свій перший англомовний повнометражний фільм «Хронік». Драма про медбрата у виконанні Тіма Рота, який віддано супроводжує трьох смертельно хворих пацієнтів в останні тижні їх життя, принесла режисерові перше запрошення до конкурсної програми Каннського кінофестивалю, а також похвалу критиків.[12] Журі Каннського фестивалю присудило фільму приз за найкращий сценарій.[13] Фільм був натхненний близькими стосунками смертельно хворої бабусі Франко з її доглядальницею. Фільм і виконавець головної ролі, Тім Рот були пізніше номіновані на американську незалежну премію Spirit Award. Франко повернувся до Мексики і іспаномовне кіно у 2017 році з сімейною драмою «Доньки Абріль»(2017). На головну роль була запрошена відома іспанська актриса Емма Суарес, яка несподівано стикається з вагітністю своєї 17-річної дочки, зіграної в фільмі Аною Валерією Бекерріль. Цей фільм отримав спеціальний приз журі в секції «Особливий погляд» на Каннському фестивалі.[14]
У 2019 його продюсерська компанія Lucia Films змінює партнерів. Мішель об'єднується з Лоренцо Віґас, і виробнича компанія змінює назву на Teorema. Першим фільмом після зміни назви стає «Робоча сила» — дебютна робота режисера Давида Зонана. Світова прем'єра фільму відбулася на кінофестивалі в Торонто, а європейська — в офіційній програмі кінофестивалю у Сан-Себастьяні.[15]
У 2020 році на Венеційському кінофестивалі відбулася прем'єра сьомого фільму Мішеля Франка «Новий порядок». Фільм був удостоєний Гран-прі журі «Срібний лев» і призу Leoncino D'Oro, що вручається молодіжним журі фестивалю.[16] Міжнародна преса високо оцінила фільм після його прем'єри в вересні. Мексиканська преса також відзначила роботу Мішеля. Кінокритик Леонардо Гарсія Цао назвав Новий порядок «найбільш амбітною річчю, яку Франко зробив на той момент, і тривога, яку він викликає, свідчить про його ефективності».
| Рік | Фільм | Роль | ||
|---|---|---|---|---|
| Режисер | Сценарист | Продюсер | ||
| 2003 | Entre dos | Так | Так | Так |
| 2009 | Даніель і Ана | Так | Так | Так |
| 2012 | Після Люсії | Так | Так | Так |
| 2013 | A los ojos | Так | Так | Так |
| 2014 | Princesa | Ні | Ні | Так |
| Borde | Ні | Ні | Так | |
| Reconciliados | Ні | Ні | Так | |
| 2015 | Хронік | Так | Так | Так |
| Здалеку | Ні | Ні | Так | |
| 600 миль | Ні | Ні | Так | |
| 2017 | Доньки Абріль | Так | Так | Так |
| 2020 | Новий порядок | Так | Так | Так |
| 2021 | Захід сонця | Так | Так | Так |
- ↑ Michel Franco. IMDb. Архів оригіналу за 14 червня 2021. Процитовано 10 липня 2021.
- ↑ Michel Franco se disculpa por decir "whitexican" a días de estrenarse "Nuevo Orden" que triunfó en Venecia | Video. CNN (ісп.). Архів оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано 11 липня 2021.
- ↑ Película mexicana ’Nuevo orden’ recibe críticas de clasista y racista en redes sociales. Dallas News (ісп.). 21 жовтня 2020. Архів оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано 11 липня 2021.
- ↑ Cuando sea grande - 2001 -Прем’єри. ttps://ua.kinorium.com (укр.). Архів оригіналу за 12 липня 2021. Процитовано 12.07.2021.
- ↑ а б Michel Franco Archives. Directors' Fortnight (амер.). Архів оригіналу за 12 липня 2021. Процитовано 12 липня 2021.
- ↑ Daniel & Ana - IMDb, процитовано 12 липня 2021
- ↑ Головні кінонагороди 2012 року. 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 12 липня 2021. Процитовано 12 липня 2021.
- ↑ A los ojos. FICM. Архів оригіналу за 12 липня 2021. Процитовано 12 липня 2021.
- ↑ 600 миль - 600 Millas, (2015) - Нагороди та номінації. ua.kinorium.com (укр.). Архів оригіналу за 12 липня 2021. Процитовано 12 липня 2021.
- ↑ "Золотого лева" у Венеції отримала венесуельська стрічка "Здалеку". 5 канал (укр.). Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 12 липня 2021.
- ↑ Главную награду Венецианского кинофестиваля впервые получил фильм из Венесуэлы (фото). showbiz.fakty.ua (укр.). Архів оригіналу за 12 липня 2021. Процитовано 12 липня 2021.
- ↑ Любов поза межами можливого у стрічці «Хронік». ARTarea - інтернет-журнал (укр.). 22 травня 2017. Архів оригіналу за 12 липня 2021. Процитовано 12 липня 2021.
- ↑ Barnes, Henry (24 травня 2015). Cannes 2015: Jacques Audiard's Dheepan wins the Palme d'Or - as it happened. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 24 травня 2015. Процитовано 12 липня 2021.
- ↑ На Каннському кінофестивалі 2017 оголосили переможців | Громадське телебачення. hromadske.ua (укр.). Архів оригіналу за 12 липня 2021. Процитовано 12 липня 2021.
- ↑ Granada, John Hopewell,Emiliano; Hopewell, John; Granada, Emiliano (17 вересня 2019). David Zonana Talks ‘Workforce,’ Moral Challenges, Style. Variety (амер.). Архів оригіналу за 12 липня 2021. Процитовано 12 липня 2021.
- ↑ Новий порядок- Nuevo orden (2020) - Нагороди та номінації. https://ua.kinorium.com/ (укр.). Архів оригіналу за 12 липня 2021. Процитовано 12 липня 2021.
- ↑ Нагороди та номінації Мішель Франко на сайті IMDb (англ.)
Мішель Франко на сайті IMDb (англ.)