Найма Сальбом

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Найма Сальбом
Народилася15 травня 1871(1871-05-15)[1][2]
Стокгольм, Швеція[1][3]
Померла29 березня 1957(1957-03-29)[1] (85 років)
Стокгольм, Швеція[3]
ПохованняПівнічний цвинтар (Стокгольм)[4][5]
Країна Швеція
Діяльністьхімікиня, Q28721657, антивоєнна активістка
Alma materУніверситет Уппсала[1]
Невшательський університет
Галузьхімія
ЧленствоМіжнародна жіноча ліга за мир та свободу
БатькоГустава Вальфрід Сальбомd[6][1][2]
Нагороди
Ілліс кворум

Найма Сальбом (швед. Naima Sahlbom; 15 травня 1871, Стокгольм — 29 березня 1957, Стокгольм) — шведська вчена, хімік, мінералог і учасниця руху за мир.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Найма Сальбом народилася 15 травня 1871 року в Стокгольмі, у родині інженера-будівельника Густава Вальфріда Сальбома і його дружини Шарлоти Бернардини, уродженої Галлін[7]. У сім'ї було п'ятеро дітей[8].

Найма рано проявила інтерес до науки. Закінчивши Валлінську школу[en] в Стокгольмі, вона вступила в Стокгольмський коледж, де її помітили завдяки здібностям в галузі хімічного аналізу. Особливо її цікавили глини й мінерали. 1894 року Сальбом стала членом Геологічного товариства в Стокгольмі і того ж року почала вчитися в Уппсальському університеті, який закінчила 1896 року[8].

Деякий час Сальбом працювала в хіміко-технічному бюро (Kemisk-tekniska byrån) в Стокгольмі; потім у Гельсінкі. 1897 року опубліковано першу статтю про хімічний аналіз порід острова Альне; 1900 року — другу, разом з геологом з Уппсальського університету Йоганом Андерссоном, про вміст фторидів у фосфоритах Швеції[9]. Однак знайти постійну роботу в Швеції було складно. Деякий час Сальбом працювала в Шведському музеї природознавства в Стокгольмі і завдяки цьому отримала можливість поїхати на навчання до Німеччини, в Аахен, де, крім хімічного аналізу, вивчала фотографічні методи реєстрації радіоактивного випромінювання. Потім Сальбом вивчала хімію й мінералогію в Базелі і 1910 року здобула докторський ступінь в університеті Невшателя, захистивши дисертацію з теми «Капілярний аналіз колоїдних розчинів» (швед. Kapillaranalyse kolloider Lösungen)[8].

Повернувшись до Стокгольма, Сальбом продовжила розробляти методи радіоактивного аналізу, який став однією з її основних спеціалізацій. 1914 року вона відкрила в Стокгольмі власну лабораторію, де займалася дослідженням мінеральних вод, гірських порід і руд, а також виконувала аналізи за запитом хіміків, мінералогів, петрографів і державних організацій[8][9]. 1907 і 1916 року вона опублікувала результати своїх досліджень про взаємозв'язок радіоактивності природних джерел і характеру порід у місці їх розташування[9].

Крім досягнень в галузі хімії, Сальбом була відома як борчиня за мир. Протягом двадцяти п'яти років вона була активною членом шведської секції Міжнародної жіночої ліги за мир і свободу (МЖЛМС), а 1935 року стала її почесною президентом.

У квітні 1924 року Сальбом і Гертруда Вокер взяли участь у конференції Американського хімічного товариства у Вашингтоні. Під час випробувань хімічної зброї на арсеналі вони досліджували важкість наукової війни. Через зміну вітру Сальбом, Вокер та ще кілька вчених зазнали дії сльозогінного газу.[10] У листопаді 1924 року у Вашингтоні зібрався Четвертий міжнародний конгрес МЖЛМС. На засіданні Естер Акессон-Бесков, Сальбом і Вокер оголосили про створення Комітету проти наукової війни, головою якого стала Сальбом[11].

1946 року її громадську діяльність відзначено медаллю Illis quorum[9].

Найма Сальбом померла в Стокгольмі 1957 року[8].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д Naima Sahlbom — С. 225.
  2. ↑ а б Finska församlingens kyrkoarkiv, Födelse- och dopböcker, SE/SSA/0004/C I/14 (1865-1892), bildid: 00051666_00021, sida 18
  3. ↑ а б https://books.google.es/books?id=RhNl22fb5xIC&pg=PA8&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false
  4. ↑ Sahlbom, NAIMA — Svenskagravar.se.
  5. ↑ https://norrabegravningsplatsen.se/sten-nr-622-naima-sahlbom/ — norrabegravningsplatsen.se.
  6. ↑ Naima, f. 1871 i Stockholm — Riksarkivet.
  7. ↑ Svenskt biografiskt lexikon.
  8. ↑ а б в г д Svenskt kvinnorbiografiskt lexikon.
  9. ↑ а б в г Mary R.S. Creese, 2000, с. 8.
  10. ↑ Woker, Gertrud. The Next War, a War of Poison Gas. Women and Social Movements in the United States, 1600-2000. Архів оригіналу за 3 травня 2017. Процитовано 5 грудня 2016.
  11. ↑ 'Newsletter from Geneva,' November 1924. Women and Social Movements in the United States, 1600-2000. Архів оригіналу за 3 травня 2017. Процитовано 5 грудня 2016.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Anders Lundgren. Naima Sahlbom. Svenskt biografiskt lexikon (швед.).
  • Anders Lundgren. Naima Sahlbom. Svenskt kvinnorbiografiskt lexikon (швед.).
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Найма_Сальбом&oldid=41167553