Національний палац-музей (Тайбей)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Національний палац-музей (Тайбей) або Тайбей Гугун
кит. 國立故宮博物院
25°06′08″ пн. ш. 121°32′54″ сх. д. / 25.102354220639892191° пн. ш. 121.54849155159568852° сх. д. / 25.102354220639892191; 121.54849155159568852Координати: 25°06′08″ пн. ш. 121°32′54″ сх. д. / 25.102354220639892191° пн. ш. 121.54849155159568852° сх. д. / 25.102354220639892191; 121.54849155159568852
Тип національний і Cultural heritage monuments in Taipeid
Склад Southern Branch of the National Palace Museumd
Країна  Тайвань
Розташування Тайбей
Адреса 臺北市士林區至善路2段221號
Засновано 1964
Відкрито 1965
Відвідувачі 6.142.892 (2016 р.)
Директор Lin Jeng-yi
Куратор

Li Jing-Huei

Huang Yung-Tai
Сайт www.npm.gov.tw
Національний палац-музей (Тайбей). Карта розташування: Республіка Китай
Національний палац-музей (Тайбей)
Національний палац-музей (Тайбей) (Республіка Китай)
Мапа

CMNS: Національний палац-музей у Вікісховищі

Національний палац-музей (Тайбей) — центральний музей стародавнього мистецтва Китаю на острові Тайвань. Походить від збірки імператорів Китаю в місті Пекін. На відміну від збірки в континентальному Китаї (Пекін Гугун), музейну збірку на Тайвані називають Тайбей Гугун.

Створення[ред. | ред. код]

Після скасування у 1912 р. імператорської влади в Пекіні, в резиденції імператорів «Заборонене місто» залишилась надзвичайно цінна і велика за обсягом колекція витворів мистецтва.

Частка речей, яку зазначили як надбання нової держави, була покладена в підмурки невеликого музею, заснованого у 1914 р.

У 1933 р. під час японської навали більша частина колекцій була евакуйована на південь Китаю (в Гуанчжоу та Сичуань). Після поразки Японії у війні розпочали повернення музейних збірок в Пекін. Але частка колекцій була захоплена гоміньданським урядом і вивезена на острів Тайвань, що як територія теж належав Китаю. Так музейна збірка була розділена і менша її частина стала базою для музею мистецтв в столиці острова. За інерцією, його іноді теж називають Гугун, бо музейна збірка походить з колишньої палацової збірки імператорів Китаю.

Політичні розбіжності не сприяли об'єднанню територій в єдину державу і Тайвань не став частиною соціалістичного на той час Китаю. Розбіжності поглибились в часи політичного режиму Мао і руйнівної за характером так званої «Культурної революції». В її часи розпочалася масова руйнація пам'яток історії Китаю, пограбування монастирів і музеїв, репресії у відношенні до діячів китайського мистецтва. Мав місце розпродаж і вивіз за кордон пам'яток мистецтва різних епох Китаю. Частка речей була придбана і для музею в столиці острова Тайвань. На відміну від збірки в континентальному Китаї (Пекін Гугун), музейну збірку на Тайвані називають Тайбей Гугун. Найважливішим є те, що наявність музею національного мистецтва на Тайвані сприяла рятуванню і збереженню видатних пам'яток стародавнього мистецтва, що перестають бути лише національним надбанням і стають надбанням культури всього світу.

Будівля музею або «Вище прапор національної слави»[ред. | ред. код]

Будівля музею у 2007 р.

Для музею побудоване спеціальне приміщення в стилістиці стародавньої ханьської культури. Будівництво тривало у 1964—1965 рр.

У 2001 р. була проведена чергова реконструкція, аби зробити його просторішим і зручним для огляду експонатів і їх збереження. Реконструкція коштувала 21.000.000 доларів. Адже в Китаї є досить людей, що живуть за принципом « Вище прапор національної слави !»

Колекції[ред. | ред. код]

Колекція має виняткове значення, бо зберігає витвори мистецтва від доісторичних епох до сьогодення. Найкоштовнішою є колекція доби середньовіччя Китаю, доби найдовшої за терміном в історії і мистецтві Китаю.

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]