Наша людина в Гавані
| Наша людина в Гавані | ||||
|---|---|---|---|---|
| англ. Our Man in Havana | ||||
| Жанр | шпигунський романd | |||
| Автор | Ґрем Ґрін | |||
| Мова | англійська | |||
| Опубліковано | грудень 1958 | |||
| Країна |
.svg){kind=small} Велика Британія | |||
| Видавництво | Heinemannd | |||
| Попередній твір | Тихий американець | |||
| Наступний твір | A Burnt-Out Cased | |||
|
| ||||
«Наша людина в Гавані» (англ. Our Man in Havana) — роман англійського письменника Ґрема Ґріна у жанрі пародійного шпигунського детективу. Опубліковано 1958 року.
Сюжет[ред. | ред. код]
Дія відбувається на Кубі часів останнього десятиліття Батисти. Скромний продавець пилососів Вормолд зненацька стає резидентом англійської розвідки. Щоб якось виправдати грошову винагороду, він починає вигадувати як агентів, яких нібито завербував, так і самі розвіддані: знявши креслення з розібраного пилососа та збільшивши масштаб, він видає їх за загадкові установки, що будуються в горах. На подив Вормолда, його фальшиві повідомлення сприймають серйозно — причому не тільки начальство, але й вороги. Вороги мають характерні ознаки німців, що виглядає як навмисний анахронізм (у ті роки нацистської Німеччини вже не було — події Другої світової війни згадуються в романі в минулому часі, і ні ФРН, ні НДР ще не грали самостійної зовнішньополітичної ролі, тим більше так далеко від своєї території).
Врешті-решт Вормолд зізнається в підробці, чим ставить керівництво розвідки в незручне становище — якщо його віддати під суд, це буде важкий удар по репутації всього розвідувального управління. У МІ-6 ухвалюють рішення вважати всі надані ним дані справжніми, а самого Вормолда звільнити з розвідки, присвоївши йому почесні звання та чималу винагороду. Разом з тим, закохану в нього зв'язкову Беатрис відправляють на нелегальну роботу на інший край світу.
Персонажі[ред. | ред. код]
- Джеймс Вормолд — британець, представник фірми з виробництва пилососів; резидент англійської розвідки на Кубі.
- Міллі — дочка Вормолда.
- Доктор Гассельбахер — німецький лікар, друг Вормолда.
- Капітан Сегура на прізвисько «Кривавий Стерв'ятник» — офіцер кубинської поліції.
- Готорн — співробітник англійської розвідки; голова мережі в районі Карибського моря.
- Беатрис — співробітниця англійської розвідки, помічниця Вормолда.
- Картер — агент конкурентної розвідки.
Історія створення та публікації[ред. | ред. код]
В автобіографічній книзі «Шляхи порятунку[en]» Ґрем Ґрін розповів, як створювався роман «Наша людина в Гавані»[1][2][3]. За початковим задумом автора, дія мала відбуватися в Таллінні 1938 року. Після поїздок на Кубу Ґрін змінив місце дії. Прототипом Готорна став співробітник розвідки, під керівництвом якого служив Ґрін. Прототипом доктора Гасельбахера був ветеран Першої світової війни барон Шафт, котрий жив не на Кубі, а на Капрі. Сам Ґрін писав, що Вормолд немає прототипа, але його образ частково заснований на агенті на прізвисько Гарбо, з яким Ґрін працював під час Другої світової, коли служив під керівництвом Кіма Філбі в Португалії[4].
Екранізація[ред. | ред. код]
1959 року роман екранізував Керол Рід. У ролі Вормолда знявся Алек Гіннесс.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Докладніше обставини того, як створювався роман «Наша людина в Гавані», викладено в публікації: Грэм Грин. Часть жизни; Пути спасения / Пер. фрагментов автобиографий с англ. А. Ю. Бураковской // Иностранная литература. — 2009. — № 3. — Раздел: «Литературный гид: Грэм Грин». (рос.)
- ↑ Грэм Грин. Путешествие без карты: художественная публицистика / Пер. с англ.; Предисл. С. И. Бэлзы; Коммент. О. Алякринского. — М.: Прогресс, 1989. — 456 с. — (Зарубежная художественная публицистика и документальная проза). — 50 000 экз. — ISBN 5-01-001576-5. (рос.)
- ↑ Грэм Грин. Путешествие без карты: сборник мемуарной прозы / Сост., коммент., пер. с англ. О. Алякринского; Предисл. С. И. Бэлзы. — М.: Вагриус, 2007. — 416 с. — (Мой 20 век). — ISBN 978-5-9697-0493-0. (рос.)
- ↑ Дэвид Лодж. Разные жизни Грэма Грина [Архівовано 2016-04-05 у Wayback Machine.] / Пер. с англ. О. Макаровой // Иностранная литература. — 2001. — № 12. (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Savidge Reads (24 October 2010): Our Man in Havana — Graham Greene — Review by Simon Savidge. Retrieved 2011-08-31
- The Stasi (29 July 2009): Book Review: Our Man in Havana by Graham Greene. Retrieved 2011-08-31
- A Modest Construct (13 February 2011): Our Man in Havana — a review. Retrieved 2011-08-31
|
