Фульхенсіо Батиста

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Фульхенсіо Батиста
Fulgencio Batista
Фульхенсіо Батиста
Прапор
10-й Президент Куби
10 жовтня, 1940 — 10 жовтня, 1944
Попередник: Федеріко Ларедо Бру
Спадкоємець: Рамон Грау Сан-Мартін
Прапор
12-й Президент Куби
10 березня, 1952 — 1 січня, 1959
Попередник: Карлос Пріо
Спадкоємець: Ансельмо Альєгро-і-Міла
Прапор
10-й Прем'єр-міністр Куби
10 березня, 1952 — 4 квітня, 1952
Попередник: Оскар Ганс
Спадкоємець: Гарсія Монтес
 
Народження: 16 січня 1901(1901-01-16)
Банес, Куба
Смерть: 6 серпня 1973(1973-08-06) (72 роки)
Марбелья, Іспанія


гострий інфаркт міокарда

Громадянство: кубинець
Віросповідання: католицтво
Батько: Белісаріо Батиста Палермо
Мати: Кармела Сальдівар Гонсалес
Дружина: 1) Еліза Годінес Гомес
2) Марта Фернандес Міранда де Батиста
Діти: сини: Фульхенсіо Рубен, Хорхе Батиста, Роберто Франциско
дочки: Мірта Карідад, Еліза Алейда
Нагороди:
Великий офіцерський хрест ордена За заслуги перед ФРН

CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Рубе́н Фульхе́нсіо Бат́іста-і-Сальдівар (ісп. Rubén Fulgencio Batista y Zaldívar) (нар. 16 січня, 1901, Банес, Куба — пом. 6 серпня, 1973, Марбелья, Іспанія) — кубинський державний, військовий та політичний діяч. 10-й (10 жовтня 1940 — 10 жовтня 1944) та 12-й (10 березня1952 — 4 квітня 1952) Президент Куби. Після захоплення влади у 19521959 роках — фактично диктатор.

Його опора на олігархію, мафію та авторитарні методи правління породили в суспільстві опозицію та широкий політичний опір, в тому числі також з боку анархічних та терористичних груп. В наслідок розгорнутої проти його режиму громадянської війни 1 січня 1959 покинув свою посаду та подався у вигнання до Домініканської республіки. Потім до Іспанії, де в 1973 помер від інфаркту на Коста-дель-Соль, неподалік від іспанської курорту Марбелья[1].

Особисте життя[ред.ред. код]

Фульхенсіо Батиста був двічі одружений. З першою дружиною Елізою Ґодінес Ґомес де Батиста (1900-1993) Батиста одружився 10 липня 1926 року. За 20 років шлюбу народила йому трьох дітей: Мирту Каридад (1927-2010), Фульхенсіо Рубена (1933-2007) та Елізу Алейда (нар.1933)[2][3]. Крім того, у Батісти була і позашлюбна, визнана ним, дочка від іншої жінки, Ферміна Лазара Батіста-і-Естевез, яка народилася у 1935 році[4][5].

У жовтні 1945 року Батиста розлучився з першою дружиною. Еліза Ґодінес залишок життя провела в Штатах. Вона померла у Флориді в 1993 році. Їх спільний з Батістою онук Рауль Кантеро III, син Елізи Алейди, нині суддя Верховного суду штату Флорида.

Ще до розлучення з Елізою Ґодінес Фульхенсіо Батиста вступив у відносини з Мартою Фернандес Міранда (1923-2006)[6], яка 28 листопада 1945 року стала його офіційною дружиною. Вона народила йому п'ятьох дітей: Хорхе Батиста Фернандеса, Роберто Франсиско Батиста Фернандеса, Карлоса Батиста Фернандеса, Фульхенсіо Хосе Батиста Фернандеса, Марту Малуф Батмста Фернандес.

Марта Фернандес Міранда померла від хвороби Альцгеймера у 2006 році, похована в Мадриді

Джерела[ред.ред. код]

  • The Growth and Decline of the Cuban Republic, Devin-Adair Company, New York, 1964
  • Cuba Betrayed, Vantage Press, New York, 1961

Примітки[ред.ред. код]

  1. Batista Dies in Spain at 72. New York Times. August 7, 1973. 
  2. "Son of former Cuban leader dies". Pensacola News Journal. November 9, 2007.
  3. Fulgencio Ruben Batista на сайті Find a Grave
  4. Batista Will and $3,270,000 Reported Found. The News Tribune (Fort Pierce, FL). AP. 25 Jan 1959. с. 11. 
  5. Widow of Cuban strongman Batista dies. 5 October 2006. Процитовано 25 March 2016. 
  6. Marta Fernandez Batista на сайті Find a Grave

Посилання[ред.ред. код]