Ністратенко Сергій Олександрович
Ністратенко Сергій Олександрович | ||
---|---|---|
Солдат | ||
Загальна інформація | ||
Народження | 2 червня 1973 Дніпропетровськ | |
Смерть | 29 серпня 2014 (41 рік) Червоносільське («Слонік») | |
Поховання | Дніпро | |
Військова служба | ||
Приналежність | Україна | |
Вид ЗС | Сухопутні війська | |
Рід військ | Територіальна оборона | |
Формування | ||
Війни / битви | ||
Нагороди та відзнаки | ||
Сергі́й Олекса́ндрович Ністра́тенко (2 червня 1973-29 серпня 2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Народився 1973 року в місті Дніпропетровськ. Закінчив дніпровську школу № 112.[1]
В часі війни — стрілець-помічник гранатометника, 39-й батальйон територіальної оборони «Дніпро-2».
29 серпня 2014-го загинув під час виходу з Іловайського котла «зеленим коридором» — на дорозі поміж селами Многопілля — Червоносільське — Перемога. Сергія було поранено, він повз по полю, і поряд із ним розірвався снаряд з танку, Сергій згорів заживо. Тіло пізніше було вивезено з поля бою Червоним хрестом (з розповіді командира роти 39-го батальйону старшини Юрія Лисенка).
3 вересня 2014-го тіла 97 загиблих привезено до дніпропетровського моргу. Упізнаний побратимами та родиною.
Похований в Дніпропетровську, Краснопільське кладовище.
Без Сергія лишилася мама.[2]
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- 27 червня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня.
- Іловайський Хрест (посмертно)
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 10, місце 14
- Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[3]
- Указ Президента України від 4 червня 2015 року № 311/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- Ністратенко Сергій Олександрович
- Росіяни прсили нас почекати 15 хвилин. Генерал наказав стріляти та іти на прорив(рос.)
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |