Обговорення:Датчик

Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.

---

Термінологія

Я думаю, що ця стаття може розставити крапки у нашій давній дискусії давач/датчик. [1] Пропоную перейменувати у давач. --yakudza พูดคุย 15:54, 22 травня 2008 (UTC)

Проблема в тому, що давач нічого не дає (у рос. «датчик» такої «етимології» якраз немає, але наша калька гірша за оригінал). dor 07:08, 7 липня 2008 (UTC)

Мені теж здається, що «давач» — це дуже незграбна калька, я б запропонував тоді вже латинсько-англійський «сенсор», в словниках його зафіксовано, відмінюється він «на відмінно», похідні існують…--Dalekiy obriy 04:35, 4 лютого 2009 (UTC)

Давач — теж зафіксований словниками термін. Він також зустрічається у термінологічних искусіях, як навів yakudza —Albedo 11:43, 4 лютого 2009 (UTC)

Чому не використовувати нормальне слово "Сенсор" ??

Чому не використовувати нормальне слово "датчик"??--UeArtemis (обговорення) 06:51, 26 квітня 2012 (UTC)

Так воно й використовується, див. ru:Датчик і обговорення вище. --yakudza 07:06, 26 квітня 2012 (UTC)

Фахівці дають пояснення з цього приводу тут [2] --Shkod (обговорення) 08:36, 26 квітня 2012 (UTC)

У пояненні сказано, що слово виникло у 1950-ті роки. А український словник дає українську назву в 1973 році. Тобто укладачі словника взяли давач зі стелі, оскільки до того слово в українській мові у сенсі датчика не використовувалось. У нас тисячі запозичень з інших мов (англійської, французької, німецької, польської, татарської, росівйської). То що всі слова переробляти на український манер? Мало того, вас ніхто не зрозуміє, якщо ви скажете давач тиску чи давач температури. За логікою я б подумав, що давач тиску то помпа, насос, а давач температури, то нагрівач--Kamelot (обговорення) 04:43, 8 травня 2012 (UTC)

на моїй катедрі викладачі вживали термін давач поряд з датчиком. тоді я не цікавився гемороєм української термінології. але нікому й на думку не спадало запитувати - а що це таке, отой давач, бо ж і так було зрозуміло. --Ґалаха (обговорення) 21:58, 25 листопада 2013 (UTC)

Рано чи пізно Українська Вікіпедія розпадеться на дві, як білоруська: для тих, хто патологічно боїться русизмів, і для тих, кому вона потрібна для пратичного застосування. Можна скільки-завгодно посилатись на словники, але факт лишається фактом: слово не прижилося, прикладів його застосування в технічній літературі мізерно мало чи взагалі нема. Звичайно, я міг би поставити питання про перейменування цієї статті, але, знаючи вподобання місцевої публіки, навіть не намагатимусь це зробити. Хочете втопити свій проект — топіть. P.Y.Python (обговорення) 11:19, 27 жовтня 2012 (UTC)

Є таке [3] і є таке [4], обидва варіанти мають право на існування. Як правильніше? Відповідь повинні дати фахівці-мовники аж ніяк не голосування спільноти. Для технічної документації варіант (чи варіанти) вживання слід стандартизувати (чого поки немає), як це зроблено з терміном "кресленик". На рахунок «місцевої публіки» трошки образливо. --Shkod (обговорення) 12:22, 27 жовтня 2012 (UTC)

«Кресленик» — це новітня калька з рос. «чертежник», замість традиц. укр. «кресля́р»? Щодо думки фахівців — в роки Незалежності, будьмо відверті, по-справжньому кваліфікованих мовних спеціалістів у необхідній кількості немає навіть у держкомісії, вже не кажучи про вікіпедію, де подібні термінологічні питання вирішує справді лише кількість голосів і, частково, позиція адміністрації. Спільний недолік і вікіпедійної термінології, і навіть багатьох сучасних стандартів — погана їх сумісність із термінологією, широко вживаною в недалекому минулому в українській технічній та науковій літературі (саме на яку було б доцільно орієнтуватись, щоб запобігти труднощам розуміння). Власне, питання зрозумілості для україномовного читача має бути пріоритетним (а тому при виборі терміну слід вибирати не «найменш чужинецький» термін, а найзвичніший для сучасного носія української мови — в даному випадку, це запозичення «датчик», «сенсор» і аж ніяк не маловживаний пуристичний «давач»). P.Y.Python (обговорення) 15:54, 28 жовтня 2012 (UTC)

Можна скільки-завгодно посилатись на словники, але факт лишається фактом: слово не прижилося, прикладів його застосування в технічній літературі мізерно мало чи взагалі нема.>Справді? Слово не прижилося? Якщо комусь його ніяково вживати, то це не значить, що всім так. Датчик важче встромити, коли застосовуєш українську. Коли ж викладати тему російською, то датчик ніби і сам прилипає. А ви пробували говорити українською, а потім раптово перейти на англійську? Скажу зразу, це ніби потрясіння, як для оратора так і для слухача. Такщо, чи прижилося слово, чи ні - це швидше справа статистичного аналізу, ніж суб'єктивного сприйнятття.--69.112.52.153 12:10, 12 березня 2013 (UTC)

В Вакуленко М. О. Тлумачний словник із фізики - Датник. Тут http://msu.kharkov.ua/tc/ukr/index.html обґрунтовується давач--Nesamovytyj 06:18, 10 липня 2013 (UTC)

Якщо вже стаття називається давач, та зараз вирішили використовувати у Вікіпедії це слово за головне, то треба й у тексті замінити ті всі датчики на давач, бо має бути системність. --Кирило Рудський (обговорення) 11:47, 11 липня 2014 (UTC)

Так уживаються ж спокійно «сівач» і «сіяльник», то чому б «давача» з «датчиком» не помирити? Тим більше, в різних ДСТУ вживаються обидва варіанти. --Shkod (обговорення) 15:42, 11 липня 2014 (UTC)

Це невдалий приклад, оскільки спосіб творення слова датчик не є українським. Це слово з російської буквально означає той, що дає, давач, давальник. Тобто способу творення слова давач відповідає сіяч, а слову давальник — сіяльник. — Munzik (обговорення) 13:47, 6 травня 2018 (UTC)

Є норми української мови, згідно з якими за можливості треба використовувати власне українські слова замість запозичень. Датчик - це чисте запозичення/калька. І в статті про це також зазначено, є український відповідник - давач. У статті йдеться про що? Про давач, то ж нумо описувати давач. Це ж не службове слово до якого треба шукати синоніми заради покращення стилістики, це ядро статті. І взагалі не розумію звідки взялися сумніви щодо варіанту давач чи датчик, якщо давач зафіксовано у словниках і він є українським. Датчик треба залишити лише у першому абзаці, та у розділі Давач чи датчик, з іншого тексту його слід прибрати. Вирішить спільнота назвати статтю датчик, то так само і давач приберемо. --Кирило Рудський (обговорення) 17:39, 11 липня 2014 (UTC)

Людоньки, який давач? Може давальник? Піддавальник? Передавальник? Передайте-будь-ласка? Є чудове слово, яке прийняте усім світом - Сенсор . Якщо розглядати "давач" з точки зору електроніки, галузі науки, яка найчастіше використовує цей термін - то це некоректно! Давач має щось давати, а сенсор - відчувати зміну якогось параметра і реагувати на неї. І це принципово! Відповідно, якщо ми маємо терморезистор (сенсор температури), який не є джерелом струму чи напруги (Не видає їх) від зміни температури, а просто змінює свій параметр - (електричний опір) при зміні середовища. Як людині, яка працює в цій галузі, мені соромно за оці недослова видумані гуманітаріями, які не розуміють суті, а просто хочуть відзначитися--Bohdan Tkhir (обговорення) 11:53, 17 квітня 2018 (UTC)

Давайте вже називати сенсорні телефони давачними. А сенсорні системи людини - давачними системами людини. Чи то давальними?--Bohdan Tkhir (обговорення) 11:55, 17 квітня 2018 (UTC)

Ви зауважили, що написали це у гілці, де пропонують перейменувати російське слово датчик на українське давач? Вибачте, але ваші твердження не стосуються обговорюваної теми. Ви висловилися проти перейменування датчик на давач через те, що останній походить від дієслова давати, проте не звернули увагу на те, що перший не просто має таке ж походження, а ще й є запозиченим. Мушу визнати, ваша правда, ці терміни не вказують на справжнє призначення пристрою (мало б бути чутник, чутливець або под.). Але краще вже давач, аніж іншомовне датчик, чи не так, пане Богдане? — Munzik (обговорення) 13:47, 6 травня 2018 (UTC)

Я написав у розділі "термінологія", на цьому і роблю акцент. Я проти як незрозумілого слова "давач" , так і запозиченого з російської "датчик". Ви мене вибачте, але ці слова звучать по-дурному. Це недолугі спроби створити щось своє в той час, поки весь світ використовує загальноприйняті слова. Україна, наразі, займається на 99% дурнею і лише на 1% наукою. Наука має бути уніфікована для зручності співпраці спеціалістів з різних країн. Поки ці назви роблять не інженери, які з ними працюють, а гуманітарії, які їх придумують на курсову роботу - буде ганьба і сором. Орієнтир інженерної мови - English. --Bohdan Tkhir (обговорення) 10:06, 7 травня 2018 (UTC)

Датчик

З теперішнього тексту може скластися помилкове враження, що «давач» це усталений і прийнятий усіма термін. Це не так. Справді, є багато джерел, в яких запозичення датчик міняють на кальку давач, як у сербів з хорватами. Але такі джерела не складають авторитетної більшості. Скажімо, давача не знає СУМ-11, академічний Рос.-укр. словник наукової термінології та ін. найважливіші джерела. Мало того, коли в 60-і роки давач тільки впроваджували в обіг, ця калька вже тоді викликала заперечення в спеціальній літературі, оскільки в деяких текстах давач це не датчик, а «донор, giver». Вибір поганий, у деяких джерелах давач пояснюють додатково через датчик у дужках. У Вікіпедії з усіх варіантів завжди чомусь обирають найгірший, але ж це не має б бути так. Краще обрати за основний технічний термін датчик. Maksym Ye. (обговорення) 06:55, 27 січня 2015 (UTC)

За! Підтримую слушну думку й чіткі та спокійні аргументи пана Максима як у цьому обговоренні, так і у інших, а також, і інші слушні думки на його сторінці. Це не, що у попередніх користувачів: «… все рівно, чи наступати, чи відступати, головне – бігти. Скажуть наступати – наступатимемо! Скажуть відступати – тікатимемо!»

До сказаного більше нічого й не додам, хіба тільки, що відстоювати версію «давач» негоже тільки через те, що вона з чиєїсь «легкої руки» потрапила у «авторитетні джерела» і у багато праць і напрацювань авторитетних та відомих авторів, які вперто не хочуть їх виправляти.

Враження пана Максима про те, що «у Вікіпедії з усіх варіантів завжди чомусь обирають найгірший» поділяю, і мені здається, що і у житті, та й і у Вікіпедії, є така собі «армія» «шкідників» (чи, як казав Путін, «НАТівський легіон»), яка забиває і Вікіпедію і «авторитетні джерела» недоречностями, над яким увесь світ (а як дасть Бог, то і наші діти) сміятимуться. Мало того, вони так войовниче відстоюють ці недоречності, «розмахуючи своїми дисертаціями, званнями, дипломами, назвами навчальних закладів, погонами та іншими регаліями», як основними аргументами у переконуванні своїх опонентів, що й відбивають бажання щось писати у Вікіпедії. З їх «легкої руки» по державних стандартах України, по електронних словниках та і по сторінках Вікіпедії «гуляють»: одні автомобілі з «вісями», а інші – з «осями», одні автомобілі із переднім «привідом», а інші – вже із переднім «приводом», одні із приводом заднього моста, а інші – із приводом заднього мосту, у одних – «вимоги безпеки до технічного стану», а у інших – «вимоги щодо безпечності технічного стану», у одних – «датчики», а у інших – «давачі» (добре, що не «чуйники») – а як тоді назвуть пристрої, які надсилають сигнали-запити на зчитування інформації від «давачів» – мабуть, «прохачі»?

Пане Максиме, що ж робити? Воювати із цією «армією»? Грозяться заблокувати! Відкочують, аж гай шумить! Та і не «царське» це діло! Пропоную просто терпляче про все це писати хоча б на сторінках Вікіпедії – вода камінь точить.

І ще одне. Перепрошую, що проти Вашої думки йду, але не лякайте рядових користувачів Вікіпедії (хоча б таких як я) вимогою писати тільки академічні статті, щоб ті не писали нові статті-болванки до неї. Візьміть хоча б тих канадських чи американських користувачів, які створюють нові або суттєво доповнюють вже наявні статті просто машинним перекладом інформації із англомовних статей. У них же душа болить за Україну, за її народ, за гідне представлення його у Вікіпедії та і за його просвітлення сучасною інформацією, яка у наших морально застарілих енциклопедіях і у «авторитетних джерелах» відсутня. То й що, що цю інформацію у статті-болванці подано не у «академічній» формі? Там же у ній суцільні «світові перли», які мають стати надбанням і українського народу! А як же бути із початківцями? Для них Вікіпедія – це прекрасний «вчитель», де вони пробують свої сили, перевіряють і співставляють власні знання і вміння із знаннями і вміннями «асів» як у об’єкті вивчення, так і в Вікіпедії. Сам багато чому навчився і використовую Вікіпедію не тільки для навчання, а і для упорядкування і систематизації власних знань. Хоча Вам і не хочеться виправляти «чиїсь недоробки» (та і я це не люблю), «закочуймо рукави», і до праці! Бо Вікіпедія – це демократичний проект і не призначена тільки для купки академіків, які сидять на купці академічно вивірених статей, і пишаються собою, як той «кіт на глині». Гуртом не тільки батька легше бити, а і Вікіпедію створювати, розширювати та вдосконалювати! З повагою і надіями на краще,--Biletsky Volodymyr (обговорення) 11:31, 27 січня 2015 (UTC)

Особливо «гарно» виглядає на фоні усіх «давачів» «давач диму»! --Biletsky Volodymyr (обговорення) 22:08, 1 березня 2016 (UTC)

«Давач диму» звучить нічим не гірше за «датчик диму», просто до останнього ви так звикли, що вже не вдумуєтеся в зміст. Щодо «чуйник», «чутник», то, на жаль, наші академічні кола не впроваджують його. А дарма! Наші брати-словʼяни називають цей пристрій саме так, і ніхто не скаржиться. — Munzik (обговорення) 14:23, 6 травня 2018 (UTC)

Давач => Датчик, Сигналізатор, Сповіщувач, Сенсор

Давач диму переіменував на "Димовий сповіщувач" не питаючи, так, як їх в документації називає один з найбільших виробників України.[5]. Пропоную не маринувати тут котів і "не хоронити проект", називаючи статті словами, які працюють нам на зло, направляючи читачів в Рувікі. Також, знаю, як ці ГОСТи перекладають. Факт є фактом, "давач" — не прижилось. Також дача[6], здача[7] (не плутати з рештою) прекрасно у нас існують.

• Датчик диму — 96.000 результатів [8]
• Давач диму — 131[9]

Пропоную коротко висловитись. Купа джерел вже недоступна з 2012 року. — Alex Khimich 12:01, 18 вересня 2017 (UTC)

Підсумок

За пів-року від розпочатого обговорення зауважень не було, аргументів проти, де потрібно було б писати саме "давач" не вказано, у технічній документації до приладів частішого вжитку набуло слово "датчик" а не його україназований переклад "Давач". Ввиду колізій, таких як "давач диму" чи "давач вологості" чи "давач на дим" виникають неприродні фрази для носіїв мови, враховуючи також аргументи у розділі "Термінологія" переіменовую на "Датчик". Для поціновувачів екзотики — не гвалтуйте мову. — Alex Khimich 16:17, 17 квітня 2018 (UTC)

Давач чи датник

Варіант “*давач” виник шляхом необґрунтованого застосування того самого суфіксального механізму, за яким утворено й термін “передавач” (рос. “передатчик“). Статистичний метод показує, що суфікс “-ач” / “-яч” є частовживаним термінотвірним елементом: передавач, приймач, подавач, змішувач, повторювач, тягач, виділяч тощо. А з порівняльного та компонентного аналізу (елементи аналітичного методу) бачимо, що цей суфікс притаманний активному виконавцю (актанту) дії, позначуваної основою: передавач передає, приймач приймає, змішувач змішує тощо. Разом з тим, терміни “датчик давления“, “датчик тока“, “датчик перенапряжений“ і под. позначають пристрій, який лише фіксує величину тиску, струму чи наявність перенапруг, але зовсім не зумовлює, не задає, не генерує їх. Своєю чергою, поширений суфікс “-ник” позначає співвіднесеність із поняттям, вираженим основою, і є нейтральним щодо актантності – золотник, качатник, квітник, кутник, літник, маятник, поворотник, прикметник, супутник, цитатник тощо .

Відповідно до ознак вдалого терміна, варіант давач є неточним (оскільки семантично відповідає активному виконавцю дії), породжує хибні асоціації щодо актантності, а також порушує вимогу системності. Він також недостатньо гнучкий щодо творення похідних прикметників (*давачевий). З іншого боку, варіант датник не має таких недоліків і трохи поступається лише за ознакою стислості (шість літер проти п’яти). Таким чином, варіант давач порушує чотири вимоги до вдалого терміна (серед яких є найважливіші – точність і суттєвість).

Форму "датник" подає «Тлумачний словник із фізики» , який має гриф Міністерства освіти і науки України і, відповідно до Розпорядження Президії НАН України № 161 від 12.03.2013, міститься в переліку нормативних словників української мови. Цей варіант рекомендує й Термінологічний центр Державної науково-технічної бібліотеки України.

— Я переніс це зі статті, оскільки це написав фахівець із термінології Максим Вакуленко. Одначе це «оригінальне дослідження». --Amakuha 08:46, 25 серпня 2019 (UTC)

• Спасибі. Цікавий і важливий аналіз. --MMH (обговорення) 09:00, 25 серпня 2019 (UTC)