Оверчук Дмитро Русланович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Оверчук Дмитро Русланович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 7 червня 1992(1992-06-07)
Шкарів
Смерть 28 липня 2014(2014-07-28) (22 роки)
Степанівка
Поховання Гощанський район
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Роки служби 2011-2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Дмитро́́ Русла́нович Оверчу́́к (нар. 7 червня 1992(19920607) — пом. 28 липня 2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1992 року в селі Шкарів Гощанського району Рівненської області. Закінчив 2008-го Горбаківську ЗОШ (9 класів), у Квасилівському професійно-технічному ліцеї здобув професію слюсаря ремонту автомобілів. У жовтні 2011-го призваний на строкову службу до лав ЗСУ, по закінченні терміну залишився за контрактом.

2012 року пройшов навчання за програмою підготовки «механік-водій бойової машини піхоти (БМП)» у 354-му навчальному механізованому полку. Механік-водій БМП 30-ї окремої механізованої бригади; 3-тє відділення 1-го взводу[1]. З березня 2014-го у складі бригади перебував на межі з анексованим Кримом, потім переведений на Донбас. Брав участь у бою бригади 25 липня.

Від березня 2014 року перебував на адміністративній межі з окупованою російськими військами Автономною Республікою Крим (Арабатська стрілка). Далі перебував у Скадосбку і Бердянську. З літа 2014-го брав участь у боях на сході України.

28 липня 2014 року при виконанні бойового завдання під селом Степанівка (Шахтарський район) в районі висоти Савур-Могила БМП підірвалась на міні й згоріла — їхав на чолі колони. Вояків, що сиділи на броні, порозкидало вибухом. Колону військових сильно обстріляли, і вона відступила. Сергій Лебединський зумів вибратися живим із БМП. Про долю Дмитра з 28 липня було не відомо. Тоді ж загинув Аки Камбаров.

Після експертизи ДНК Дмитра поховали 20 вересня 2014 року у рідному селі.

Залишились батьки Руслан і Оксана Оверчуки, молодший брат, наречена Яна.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

  • 15 травня 2015 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).[2]
  • У січні 2016-го на честь Дмитра перейменовано Центральну вулицю села Шкарів.
  • У Горбаківській школі 17 квітня 2015 року відкрито та освячено меморіальну дошку випускнику Дмитру Оверчуку.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Оверчук Дмитро Русланович
  2. Указ Президента України від 15 травня року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела[ред. | ред. код]