Одайник Сергій Вадимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Одайник.
Одайник Сергій Вадимович

Народження 16 листопада 1949(1949-11-16)
Київ, Українська РСР, СРСР
Смерть 5 грудня 2019(2019-12-05) (70 років)
  Київ, Україна
Країна  СРСР
 Україна
Навчання Державна художня середня школа імені Тараса Шевченка і Київський державний художній інститут (1973)
Діяльність художник
Працівник Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука
Член Національна спілка художників України
Батько Одайник Вадим Іванович
Мати Одайник-Самойленко Зоя Олександрівна
У шлюбі з Бородай Галина Василівна
Брати, сестри Одайник Оксана Вадимівна
Нагороди
Заслужений художник України

Сергій Вадимович Одайник (16 листопада 1949, Київ — 5 грудня 2019, там само) — український живописець, художник-монументаліст. Член Національної спілки художників України (1977). Заслужений художник України (2002). Син Вадима Одайника і З. Одайник-Самойленко, брат Оксани Одайник, чоловік Галини Бородай, батько Дарії Одайник.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 16 листопада 1949 року в Києві в мистецькій родині. Батьки — відомі українські художники Вадим Іванович Одайник (1925―1984) та Зоя Олександрівна Одайник-Самойленко (1924—2002).

Навчався в Київській художній середній школі імені Тараса Шевченка[1].

Закінчив Київський художній інститут (1973; викладачі С. Гри­гор'єв, Т. Яблонська), творчі майстерні Академії мистецтв СРСР (1978)[2].

З 1971 року брав участь у республіканських і всесоюзних художніх виставках.

Викладав в Державному інституті декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені М. Бойчука, обіймаючи посаду доцента[3].

Помер Сергій Одайник 5 грудня 2019 року, похований на Байковому кладовищі у Києві.

Роботи зберігаються у Національному художньому музеї України, інших музеях, галереях та приватних колекціях України та зарубіжжя.

2013 року в Запорізькому художньому музеї експонувалася виставка «Мистецька спадщина родини Одайників», на якій були представлені роботи Сергія Одайника[4].

Творчість[ред. | ред. код]

Працював в галузі станкового живопису та монументально-декоративного мистецтва.

Створив низку пейзажів: «Дорога після дощу» (1976), «Весна у Голосіївському лісі» (1976), «Теплий вечір» (1979). Автор жанрових картин «Літо в Києві»[5], «Біля Чорного моря» (1979)[6], «Звуки літньої ночі» (1980)[7].

Серед живописних робіт — портрети народних майстрів Опішні, Решетилівки, інших центрів народного мистецтва: «Народна художниця Г. Верес» (1976), «Синій верстат» (1977), «Народний майстер села Опішня О. Селюченко» (1978).

Улюбленою моделлю митця була його дружина Галина Бородай: «Сон» (1976), «Галя» (1977), «Галя. Ранковий етюд» (1978).

Трагічним подіям Голодомору присвячена картина «Реквієм. Голод 1932—1933 рр.» (1993).

Серед монументальних робіт художника: розпис Михайлівського Золотоверхого собору (1999—2000, Західна арка — «Севастійські мученики»); розпис Київського вокзалу (зал очікування № 2 — розпис стелі); серія монументально-живописних панно («Луцьк», «Кам'янець-Подільський») та інші[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Киевский календарь (рос.) . Процитовано 25 березня.
  2. ↑ Одайник Сергій Вадимович. Київська організація Національної спілки художників України. Процитовано 26 березня 2024.
  3. ↑ Мистецька спадщина родини Одайників. Misto.zp.ua. 13 липня 2013. Процитовано 29 березня 2024.
  4. ↑ Виставка живопису "Мистецька спадщина родини Одайників" у Запоріжжі. Позиція. 3 липня 2013. Процитовано 29 березня 2024.
  5. ↑ Костина О. Живописцы Киева в поиске / О. Костина // Советская живопись 79 : сб. статей. — Москва : Сов. художник, 1981. — С. 114. — (рос.).
  6. ↑ Молодые советские художники: Живопись. Скульптура. Графика : [альбом] / авт.-сост. В. П. Сысоев. — Москва : Изобразительное искусство, 1982. — С. 26 : илл. 40. — (рос.).
  7. ↑ Одайник С. В. Звуки літньої ночі. 1980 [опис картини] // Живопис України: Сто вибраних творів : альбом / авт. упоряд. Ю. В. Белічко. — Київ : Мистецтво, 1989. — Іл. 98.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Сергей Одайник : альбом / авт.-сост. Л. И. Попова. — Москва : Советский художник, 1983. — 48 с. — (Серия «Новые имена»). — (рос.).
  • Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — ISBN 5-88500-071-9.
  • Хрущак М. В промінні сонця й синіх гір: [творчість родини Одайників] / Марія Хрущак // Образотворче мистецтво. — 2003. — № 1. — С. 84—87 : іл.
Перегляд цього шаблону
  Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Одайник_Сергій_Вадимович&oldid=42232714