Отто фон Гун
Отто фон Гун | |
---|---|
нім. Otto Wilhelm von Huhn | |
Народився | 1764[1][2][3] Мітава, Курляндія |
Помер | 1832[1][2][3] Рига, Російська імперія |
Поховання | Great Cemeteryd |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | лікар |
Знання мов | німецька, російська і латина |
Батько | Christian Huhnd |
Отто фон Гун (також Оттон Гун, нім. Otto Wilhelm von Huhn; 17 червня 1764 Митава, Курляндія — 20 березня 1832, Рига, Ліфляндська губернія) — балтійський німецький лікар та історик, першим почав вакцинацію проти оспи в Ліфляндії, засновник і перший директор психіатричної лікарні «Олександрівські висоти» . Отто фон Гун провів великі дослідження, спрямовані на поліпшення охорони здоров'я мешканців Ліфляндії та Риги, боротьбу з епідеміями, які стосуються етнографії та топографії регіону.
Народився 17 червня 1764 року в Мітаві, в сім'ї суперінтенданта (глави церковного округу) Євангелічно-лютеранської церкви Курземського і Земгальського герцогства Християна Гуна . З 1780 по 1783 рік навчався в Academia Petrina в рідному місті. Потім вивчав богослов'я в Гальському університеті в Німеччині, проте не був прийнятий до числа студентів. З 1785 по 1788 рік вивчав медицину й здобув ступінь доктора в Геттінгенському університеті[4]. У 1789 році склав іспити в Санкт-Петербурзі й отримав право працювати лікарем на території Російської імперії[4]. 1790 року Гун став другим лікарем заснованого 1754 року Ризький військовий госпіталь , але за рік, 1791 року, звернувся до приватної практики[4], за короткий термін завоювавши авторитет і популярність у Ризі. У 1795 році в Ризі було опубліковано написане ним дослідження: «Топографічний опис міста Риги з додатком лікарських спостережень».
27 листопада 1800 року Отто фон Гун провів першу в Ризі вакцинацію від віспи, взявши на озброєння метод, відкритий за кілька років до цього англійським лікарем Едвардом Дженнером (1796 рік)[5]. У 1803 році було створено Ризьку установу вакцинації проти віспи. Вакцинацію жителів Руйієни провів місцевий священик Густав фон Бергман . 1804 року на запрошення графа Андрія Розумовського Отто фон Гун переїхав до Москва. У 1805 році він вирушив у Малоросію як домашній лікар графа Розумовського. 1806 року Отто фон Гун опублікував у Москві свої подорожні нотатки про Малоросію в трьох томах ('Flüchtige Bemerkungen auf einer Reise von Moskau nach Klein-Rußland). Придворним лікарем графа Розумовського Гун пропрацював до 1807 року[4].
У 1807 р. у Москві видав працю «Повсюдне введення запобіжної віспи в Європейській і Азіатській Росії».
У 1807—1809 роках практикував як лікар у Москві[4].
У 1808 році Гун продав свою велику бібліотеку у 2000 томів Московському університету[5].
З 1809 до 1811 року, під час наполеонівських воєн, на запрошення князя Репніна Гун обіймав посаду лікаря російського посольства в Касселі (Гессен) і Парижі (Франція)[4].
З 1811 по 1813 рік працював лікарем у Санкт-Петербурзі[4].
У 1813 році О. Гун повернувся до Риги, працював як лікар, учений, історик і діяч культури. У 1819 році він очолив першу в Остзейському краї психіатричну лікарню «Олександрівські висоти» і працював на цій посаді 10 років, до 1829 року[4]. Він першим вивчив цілющі властивості грязей Кемері і мінеральних джерел Балдоне[6].
Отто фон Гун помер 20 березня 1832 року після тривалого захворювання на бронхіальну астму. Похований на Ризькому Великому кладовищі[5].
- «Commendatio de regeneratione patrium mollium in vulnere» (латынь, Геттинген, 1787);
- «Observationum medicarum ac chirurgicarum, fasciculus. Cum tabula aenea» (латынь, Геттинген, 1788);
- «Topographische Beschreibung der Stadt Riga (Топографическое описание города Рига с приложением наблюдений врача)» (нем., Рига, 1795), «Топографическое описание города Рига» (русское издание, Петербург, 1804);
- Flüchtige Bemerkungen auf einer Reise von Moskau nach Klein-Rußland (1806);
- Поверхностные замечания по дороге от Москвы в Малороссию в осени 1805 года. Сочинение Оттона фон Гуна. Перевод с немецкого. Ч.1-3. М.,1806. (в типографии Платона Бекетова)
- «Несколько слов к гражданам и поселянам о пользе прививания коровьей оспы» (русское издание, Москва, 1807);
- «Повсеместное введение предохранительной оспы в Европейской и Азиатской России» (на немецком и русском языках, Москва, 1807);
- «Дополнение к медико-топографическому описанию Лифляндии» (русское издание, Санкт-Петербург, 1814).Поверхностные замечания по дороге от Москвы в Малороссию
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #117055638 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в BBLD - Baltisches biografisches Lexikon digital — 2012.
- ↑ а б в Alvin
- ↑ а б в г д е ж и Huhn, Otto* Wilhelm (v.) (1764-1832). Baltisches biografisches Lexikon digital [2012-] (нім.). Baltische Historische Kommission (BHK), 2021.
- ↑ а б в Oto Hūns (Otto fon Huhn) (1764-1832). www.myriga.info (латис.). Ризький Краєзнавчий Сайт. 18 березня 2008. Архів оригіналу за 3 вересня 2021. Процитовано 3 вересня 2021.
- ↑ {Гурін, Олександр (26 червня 2019). Отто Гун. Вчений, який обрав Росію замість Європи :: IMHOclub - Територія особливих думок. imhoclub.lv. Процитовано 3 вересня 2021.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)