Очки гладенькі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Очки гладенькі
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Капустоцвіті (Brassicales)
Родина: Капустяні (Brassicaceae)
Рід: О́чки (Biscutella)
Вид:
B. laevigata
Біноміальна назва
Biscutella laevigata

О́чки гладенькі[1] (Biscutella laevigata) — вид квіткових рослин родини капустяних (Brassicaceae).

Біоморфологічна характеристика[ред. | ред. код]

Це багаторічна рослина 10–70 см заввишки. Поліморфна рослина. Стебла прямовисні, прості чи розгалужені, трохи залистнені. Листки дуже мінливі, переважно жорстко волосисті. Прикореневі листки в розетці лопатчасто-ланцетні, великозубчасті, до 12 см завдовжки. Пелюстки жовті, 4–8 мм завдовжки. Стручечки плоскі, вгорі та знизу виїмчасті, 4.7 мм завдовжки і 7–12 мм завширшки, обидві його частини з широким крилом по краю, з довгим стовпчиком, який виступає з виїмки між крилами. Насіння сплюснуте, 3.2–3.6 × 2.2–2.6 мм; поверхня дещо зморшкувата, злегка блискуча, жовтувато-коричнева. 2n=18, 36[2][3][4].

Поширення[ред. | ред. код]

Росте у Європі від Іспанії до України (Австрія, Швейцарія, Чехія, Німеччина, Угорщина, Польща, Словаччина, Естонія, Україна, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Хорватія, Італія, Чорногорія, Румунія, Словенія, Іспанія, Франція, Бельгія)[5][6][7]. Росте переважно в горах центральної та південної Європи на скелястих і кам'янистих ґрунтах у субальпійській зоні.

В Україні росте на вапняках, скелях у субальпійському поясі Карпат (хребет Чорногора, хребет Свидовець, гори Близниця, Герешаска, Драгобрат)[8].

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Biscutella laevigata // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Bojnanský, V.; Fargašová, A. Atlas of Seeds and Fruits of Central and East-European Flora. — Springer Science & Business Media, 2007. — С. 185. (англ.)
  3. Biscutella laevigata. Tela Botanica. Процитовано 21.05.2023. (фр.)
  4. Biscutella laevigata. Das nationale Daten- und Informationszentrum der Schweizer Flora. Процитовано 21.05.2023. (нім.)
  5. Biscutella laevigata. Plants of the World Online / Kew Science. Процитовано 21.05.2023. (англ.)
  6. Biscutella laevigata. Catalogue of Life. Процитовано 21.05.2023. (англ.)
  7. Biscutella laevigata. Euro+Med Plantbase. Процитовано 21.05.2023. (англ.)
  8. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 116.