Павел Спурний
| Павел Спурний | |
|---|---|
 | |
| Народився |
22 січня 1958[1][2] (66 років) Dačiced |
| Діяльність | астроном |
| Галузь | астрономія[2] |
| Alma mater | Карлів університет |
| Знання мов | чеська[2] |
| Заклад | Астрономічний інститут Академії наук Чеської Республіки[3] |
| Членство | МАС |
Павло Спурний (чеськ. Pavel Spurný, нар. 1958) — чеський астроном, співробітник Астрономічного інституту в Ондржейові[cs] у складі Академії наук Чеської Республіки. Займається дослідженнями міжпланетної матерії, є експертом з метеорів і координатором Європейської болідної мережі та Пустельної болідної мережі[en].
Павло Спурний вивчав фізику твердого тіла на математично-фізичному факультеті Карлового університету[cs]. Після його закінчення в 1982 році він вступив в Астрономічний інститут[4]. З самого початку він працював під керівництвом Зденека Цеплехи[cs] над дослідженням болідів та їх спостереженням у рамках міжнародного проекту Європейської болідної мережі. Він очолив цей проект у 1993 році і відтоді є його головним координатором. У 2000–2004 роках був керівником групи фізики метеорів, на посаді 1993–2000, а з 2004 року — завідувачем відділу міжпланетної матерії Астрономічного інституту[4].
У 1997 році він ініціював розробку та виробництво нового типу автоматичної болідної камери для чеської частини Європейської болідної мережі. Пізніше він модифікував цю камеру та використав її у 2001 році для заснування Пустельної болідної мережі[en] в Західній Австралії в пустелі Налларбор. Відтоді постійно працює над її подальшим розвитком, функціонуванням та обробкою результатів[5].
Серед його найважливіших робіт — аналіз фотографій та інших записів боліду Нойшванштайн[de], який пролетів над Баварією 6 квітня 2002 року[6]. Три метеорити були знайдені в зоні, розрахованій Павелом Спурним.
На основі спостережень метеорного потоку Леоніди в Китаї в 1998 році він виявив метеорне випромінювання на дуже великих висотах (понад 130 км), про що до того часу не було відомо. Пізніше це випромінювання було підтверджено і в інших метеорних потоках – наприклад, у Персеїдах.
Павел Спурний — всесвітньо відомий експерт з метеорів і метеоритів. Він є членом Міжнародного астрономічного союзу з 1994 року, працюючи в його 22-й комісії з метеорів, метеоритів і міжпланетного пилу. В 2006-2009 роки був головою цієї комісії[7].
- У 2003 році він отримав нагороду Вченого товариства Чеської республіки[cs] за дослідження метеорів і метеороїдів.
- У 2007 році Чеське астрономічне товариство присудило йому нову нагороду – лекцію Копала[8]. Він прочитав цю лекцію під назвою «Систематичне відстеження болідів у Центральній Європі та Західній Австралії — нові методи, інструменти та деякі цікаві результати» 8 грудня 2007 року в рамках зустрічі до 90-ї річниці заснування Чеського астрономічного товариства.
- У червні 2012 року він отримав престижну академічну нагороду - Praemium Academiae - від президента Академії наук Їржі Драгоша за дослідження метеоритів та їх взаємодії з земною атмосферою[9].
- На честь Павла Спурного названа планета (13774) Спурний, яку виявив роботизований телескоп LONEOS .
- ↑ The Fine Art Archive — 2003.
- ↑ а б в Czech National Authority Database
- ↑ ORCID Public Data File 2020 — 2020. — doi:10.23640/07243.13066970.V1
- ↑ а б Tiskové prohlášení České astronomické společnosti číslo 103 ze 6. 12. 2007. Česká astronomická společnost. 6 грудня 2007.
- ↑ The Desert Fireball Network. Т. 45, № 5. с. 20—23. ISSN 1366-8781.
- ↑ Photographic observation of Neuschwanstein, a second meteorite from the orbit of the Příbram chondrite. Т. 423, № 6936. с. 151—153. doi:10.1038/nature01592.
- ↑ Commissions 2006-2009. IAU - International Astronomical Union. Архів оригіналу за 7 листопада 2007. Процитовано 7 січня 2023.
- ↑ Česká astronomická společnost udělila první čestnou Kopalovu přednášku. Astronomický ústav Akademie věd ČR. Архів оригіналу за 3 лютого 2008. Процитовано 7 січня 2023.
- ↑ Praemium Academiae 2012. Český rozhlas Vltava. 28 червня 2012.
- Коротка персональна сторінка на сайті Астрономічного інституту