Папуга-довгокрил буроголовий
| Папуга-довгокрил буроголовий | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Poicephalus cryptoxanthus (Peters, 1854) | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Папуга-довгокрил буроголовий[2] (Poicephalus cryptoxanthus) — вид папугоподібних птахів родини папугових (Psittacidae). Поширений в Південній та Східній Африці.
Населяє південно-східну частину Африки, включаючи східний Трансвааль, Мозамбік, Зімбабве, Малаві, Танзанію та Кенію. Мешкає в прибережних лісах, багатих пальмами та мангровими деревами, а також у саванах, де віддає перевагу великим акаціям; відвідує плантації кокоса та кеш'ю.
- P. cryptoxanthus cryptoxanthus — поширений від півночі Квазулу-Натала на північ до південного Мозамбіку та південно-східного Зімбабве.
- P. cryptoxanthus tanganyikae — на північ від річки Сейв у Мозамбіку, південному Малаві, східній Танзанії та прибережній Кенії.
- P. cryptoxanthus zanzibaricus — обмежений островами Занзібар і Пемба, але валідність підвиду піддається сумніву.[3]
Птах завдовжки до 22 см. Загальне забарвлення зелене, на спині темне, на череві світліше; голова і верхня частина грудей сірого кольору; жовті пахви добре помітні під час польоту; дзьоб із сіруватою верхньою частиною та білуватою нижньою; жовта райдужка і сірі ніжки.
У період великого надлишку їжі утворює зграї до 40 птахів. Харчується фруктами, ягодами, бруньками та нектаром: він любить м'ясоподібні плоди кігелії африканської, маніока та різноманітні види фікуса. Репродуктивний період триває з квітня по жовтень. Гніздо булує в природній порожнині баобаба або в покинутому гнізді дятла. Самиця відкладає 3-4 яйця, які висиджують близько 30 днів. Молодняк оперяється приблизно через 12 тижнів після вилуплення.
- ↑ BirdLife International (2020). Poicephalus cryptoxanthus: інформація на сайті МСОП (версія 2023.1) (англ.) 19 січня 2024
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Clancey, P.A. (1977). Variation in and the relationships of the brown-headed parrot of the eastern African lowlands. Bonner Zool. Beitrage 28; 279—291.
- Brown-headed parrot — Species text in The Atlas of Southern African Birds.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |