Малаві

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Республіка Малаві
англ. Republic of Malawi
ньянджа Dziko la Malaŵi

Прапор Герб
Девіз: Unity and Freedom
Гімн: 'Mlungu dalitsani Malawi'(Ньянджа)
«Oh God Bless Our Land of Malawi»
Розташування Малаві
Столиця
(та найбільше місто)
Лілонґве
13°57′ пд. ш. 33°42′ сх. д.country H G O
Офіційні мови Англійська (офіційна)
Ньянджа (національна)
Форма правління Багатопартійна демократія
 - Президент Пітер Мутаріка
Незалежність від Великої Британії 
 - Оголошена незалежність 6 липня 1964 
 - Республіка 6 липня 1966 
Площа
 - Загалом 118 484 км² (99)
 - Внутр. води 20,6 % %
Населення
 - оцінка 2016 р. 18 091 000 (64)
 - перепис 2008 р. 13 077 160
 - Густота 109/км² (91)
ВВП (ПКС) 2012 р., оцінка
 - Повний $14.265 млрд (143)
 - На душу населення $857 (181)
ІЛР (2008) 0.493 (низька) (171)
Валюта Малавійська квача (D) (MWK)
Часовий пояс CAT (UTC+2)
 - Літній час не спостерігається (UTC+2)
Домен .mw
Телефонний код +265

Респу́бліка Мала́ві (до 1964 Нья́саленд) — країна на південному сході Африки, що межує на півночі та північному сході з Танзанією, на сході, півдні та заході з Мозамбіком, на заході із Замбією.

Площа становить 118 тис. км²; столиця — місто Лілонгве, що також є найбільшим містом Малаві; друге за величиною — Блантайр, третє — Мзузу, а четверте за величиною — стара столиця Зомба. Назва Малаві походить від Мараві, старої назви людей Нянжа, які населяють цей район. Країна також прозвана «Теплим Серцем Африки».

Близько X століття територію Малаві заселили мігруючі народи банту. У 1891 році територію колонізували британці й створили протекторат Великої Британії Ньясаленд, який залишався під їхнім управлінням до 1964 року, коли була проголошено незалежність. Малаві входить до Британської співдружності.

Після отримання незалежності вона стала тоталітарною однопартійною державою під головуванням Гастінгса Банди, який залишався президентом до 1994 року, коли він програв вибори. Нинішня Малаві — демократична республіка з багатопартійним парламентом. Зовнішня політика Малави є прозахідною і включає в себе позитивні дипломатичні відносини з більшістю країн та участь у ряді міжнародних організацій, включаючи Організацію Об'єднаних Націй, Співтовариство розвитку Півдня Африки (САДК) та Африканський союз (АС).

Малаві є однією з найменш розвинених країн світу. Економіка країни побудована на сільському господарстві, населення здебільшого складають селяни. Малавійський уряд багато в чому залежить від зовнішньої допомоги для розвитку освіти, охорони здоров'я, захисту навколишнього середовища та подолання проблем безробіття й перенаселення.

Історія[ред. | ред. код]

Район Африки, що зараз називається Малаві, був заселений нечисленними племенами мисливців-збирачів, перш ніж хвилі народів Банту почали міграцію з півночі близько X-го століття. До 1500 р. племена заснували Королівство Мараві, що займало територію сучасних Малаві та Замбії[1].

Незабаром, після 1600 року, коли територію об'єднано під одним місцевим правителем, племена почали контактувати, торгувати і створювати союзи з португальськими торговцями. Однак до 1700 р. королівство розпалося на райони, контрольовані багатьма окремими етнічними групами[2].

Дослідник Девід Лівінгстон прибув до озера Малаві (Ньяса) в 1859 році і визнав землі на південь від озера як територію, придатну для європейського поселення. У результаті візиту Лівінгстона в 1860-х і 1870-х роках в районі було кілька англіканських та пресвітеріанських місій, а в 1878 році створено African Lakes Company Limited, що налагодила британську торгівлю в регіоні. Португальський уряд також був зацікавлений в цьому районі, тому, щоб запобігти португальській окупації, британський уряд послав Гаррі Джонстона як англійського консула у 1883 році з інструкціями щодо укладення договорів з місцевими правителями, перш ніж це зроблять португальці[3].

У 1889 році британське протекторат було проголошено над Ширським нагір'ям, який було розширено в 1891 році, включивши в себе усю сучасну Малаві як частину Британської Центральної Африки.

Незалежність Малаві було проголошено 6 липня 1964 року. Главою держави став Гастінгс Банда. Офіційно було проголошено курс неприєднання, але реально Банда став орієнтуватися на Велику Британію, Західну Німеччину, США. Малаві була єдиною країною на Африканському континенті, яка офіційно мала дипломатичні відносини з расистським режимом ПАР. Політика Банди викликала невдоволення багатьох політиків Малаві, у тому числі його соратників. У відповідь Банда обрушив на них репресії. У жовтні 1964 року були прийняті поправки до конституції, які наділяли Банду надзвичайними повноваженнями в забезпеченні безпеки країни. У лютому 1965 року спалахнуло збройне повстання, а в жовтні 1967 року сталася спроба державного перевороту. У травні 1966 року парламент оголосив Банду довічним президентом. У наступні роки було створено систему судів, які могли виносити смертні вироки. Банда став диктатором. Опозиція жорстоко придушувалася, було встановлено культ особи Банди. На початку 80-х років на світовому ринку впали ціни на чай і тютюн, що спровокувало економічну кризу в країні. Позиції режиму Банди були ослаблені. На початку 1990-х почалися кровопролитні зіткнення в Блантайрі і Лілонгве. Розпочалося формування опозиційних партій. 17 травня 1994 року були проведені багатопартійні вибори, на яких переміг Бакілі Мулузі, кандидат «Об'єднаного демократичного фронту». Гастінгс Банда помер 25 листопада 1997 року в Йоганнесбургу у віці 99 (за іншими даними — 92 або 101) років і був похований на батьківщині. 20 травня 2004 року президентом став Бінгу ва Мутаріка.

Географія[ред. | ред. код]

Розташування[ред. | ред. код]

Малаві знаходиться в південно-східній Африці, межує на півночі з Танзанією, на сході, півдні та заході з Мозамбіком, на заході із Замбією. Загальна площа країни 118 484 км² (площа суші — 94 080 км²) а загальна протяжність кордону — 2881 км. Північно-східний кордон країни утворює озеро Малаві (Ньяса). Крім Малаві до озера мають вихід Мозамбік і Танзанія, але якщо кордон між Малаві та Мозамбіком проходить по медианній лінії озера, як це прийнято в світовій практиці, то межа між Малаві та Танзанії була встановлена за угодою між Британською та Німецькою імперіями в 1890 році. і проходить по березі Танзанії, залишаючи її виходу до озера, що досі залишається предметом територіальних суперечок.

Рельєф[ред. | ред. код]

Найбільшим рельєфним утворенням Малаві є Велика Рифтова долина, що проходить через північну та центральну частини країни, межі якої формують гори, що займають значну частину території Малаві. Найвища точка країни — масив Муланьє (3002 м).

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат Малаві переважно тропічний. Сезон дощів триває з листопада по квітень, з травня по жовтень на більшій частині країни кількість опадів невелика. Найспекотніший період року: з вересня по квітень, при середньому денному максимумі — від 27 до 29°С, в сезон дощів максимальна температура не перевищує 23°С.

Водойми[ред. | ред. код]

Водойми становлять близько 20 % території Малаві. Північно-східну частину країни займає озеро Малаві (Ньяса), що є третім найбільшим озером Африки та має близько 587 кілометрів в довжину і шириною 84 кілометри[4]. Поверхня озера Малаві розташована на висоті 457 метрів над рівнем моря, з максимальною глибиною 701 метр.

Флора та фауна[ред. | ред. код]

Слони в Національному парку Лівонде

На флору та фауну сильно впливає географія регіону. Малаві — це країна, що не має виходу до моря, а через усю країну проходить Велика Рифтова долина, довжиною 860 км і шириною від 90 до 200 км. Західна частина країни лежить в екорегіоні Південного Міомбо, що характеризується високими деревами з нижнім рівнем кущів та трав[5]. Рослинність більшості районів нижнього та середнього рівня Малаві є формою листяних лісів, відомих як замбезійські та мопанові. Більша частина лісів на півдні країни було знищено для збільшення кількості орних земель, однак, ліси досі займають більшу частину площі на середніх і великих висотах в центрі та на півночі Малаві[6].

У країні зареєстровано 187 видів ссавців, 648 видів птахів, а в озерах та річках знайдено близько 500 видів риб, більшість з яких є ендемічними. Більшу частину фауни складають антилопи (імпала, канна, чала, куду) та дрібні хижаки: шакали, африканські дикі коти, каракали та сервали. Слони, леви, африканські буйволи, бегемоти та носороги, присутні в країні, але їх кількість є низькою.

Економіка[ред. | ред. код]

Селяни продають арахіс на місцевому ринку. Малаві, 2010 рік

Малаві є однією з найменш розвинених країн світу. Економіка базується на сільському господарстві, і воно складає близько третини ВВП та 90 % експортних доходів. Економіка країни тривалий час залежала від допомоги Міжнародного валютного фонду та Світового Банку. Але у грудні 2000 року МВФ припинив виплати допомоги через корупційні проблеми, і багато хто з інвесторів підтримав це, що призвело до скорочення бюджету майже на 80 %[7].

Уряд Малаві вжив заходів, щоб повернути прихильність зовнішніх інвесторів і у 2005 році Малаві отримала допомогу в розмірі понад 575 мільйонів доларів США. Проте, уже в 2009 році розгорівся новий скандал, пов'язаний з придбанням приватного літака для президента країни, в той час, коли був гострий дефіцит пального, через логістичні проблеми його імпорту. Крім того, були певні невдачі, і Малаві втратила частину своєї спроможності платити за імпорт через загальний брак іноземної валюти, оскільки інвестиції впали на 23 % у 2009 році. В Малаві існує багато інвестиційних бар'єрів, які уряду на сьогодні не вдалося вирішити, включаючи високі витрати на обслуговування та погану інфраструктуру для енергетики, водопостачання та телекомунікацій[8].

Більше 80 % населення займається натуральним господарством, хоча в 2017 році сільське господарство утворювало лише 36 % ВВП. На сектор надання послуг припадає майже половина ВВП (46 %), лише 10 % становить частка виробництва та 8 % для інші галузі, включаючи видобуток природного урану. При цьому Малаві інвестує у сільське господарство більше буль-якою країни Африки — близько 30 % бюджету[9]. Основними економічними продуктами Малаві є тютюн, чай, бавовна, горіхи Бамбара, арахіс, цукор та кава. Вони входили до числа основних культурних культур, але протягом останніх 20 років значно зросла частка вирощування тютюну, його виробництво становить 175—200 тис.тонн на рік[10].

Управління та політика[ред. | ред. код]

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

MW-Districts.png

Малаві поділена на 28 районів, що утворюють 3 адміністративні регіони: Північний, Центральний та Південний[11].

Центральний регіон
Північний регіон
Південний регіон

Зовнішня політика[ред. | ред. код]

Малаві проводить політику неприєднання. При режимі Хастингса Банди підтримувала зв'язки з ПАР, Ізраїлем. Попередній президент Хастингс Банда проводив прозахідну зовнішню політику до 2008 року і розвинув добрі відносини з багатьма державами Заходу. Залишається територіальна суперечка з Танзанією. У 80-і роки Малаві розміщувала на своїй території антиурядову мозамбікську організацію «Мозамбікській національний опір».

Дипломатичні відносини з Україною[ред. | ред. код]

Справами України в Малаві відає українське посольство в Кенії.

Найбільші міста[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Hussein, Mustafa Kennedy (2011-03). Intra-state conflict and indigenous-based conflict resolution mechanisms in Malawi: the role of the Public Affairs Committee. African Security Review 20 (1). с. 26–39. ISSN 1024-6029. doi:10.1080/10246029.2011.561009. Процитовано 2018-09-30. 
  2. Davidson, Basil. Portuguese-speaking Africa. The Cambridge History of Africa. Cambridge: Cambridge University Press. с. 755–810. ISBN 9781139054621. 
  3. Shepperson, George (1970-01). Malawi: A Political and Economic History. By John G. Pike. London: Pall Mall Press, 1968. Pp. viii + 248, maps. 45s.. The Journal of African History 11 (01). с. 163. ISSN 0021-8537. doi:10.1017/s0021853700009889. Процитовано 2018-09-30. 
  4. Cutter, Ephraim (1894). Pupil's Defective Hearing. PsycEXTRA Dataset. Процитовано 2018-10-02. 
  5. Desanker, Paul V.; Prentice, I.Colin (1994-11). MIOMBO — a vegetation dynamics model for the miombo woodlands on Zambezian Africa. Forest Ecology and Management 69 (1-3). с. 87–95. ISSN 0378-1127. doi:10.1016/0378-1127(94)90221-6. Процитовано 2018-10-03. 
  6. Young, H. Glyn (2002-07). Important Bird Areas in Africa and Associated Islands: Priority Sites for Conservation edited by Lincoln D.C. Fishpool & Michael I. Evans (2001), xvi + 1,144 pp., Pisces Publications & BirdLife International, Newbury & Cambridge, UK. ISBN 1 874357 20 X (hbk), £55/$82.50.. Oryx 36 (03). ISSN 0030-6053. doi:10.1017/s0030605302210546. Процитовано 2018-10-03. 
  7. Dickovick, J. Tyler (2014-10-20). Federalism in Africa: Origins, Operation and (In)Significance. Regional & Federal Studies 24 (5). с. 553–570. ISSN 1359-7566. doi:10.1080/13597566.2014.971770. Процитовано 2018-10-19. 
  8. CIA, Intelligence Estimate, The Eastern Arab World, February 17, 1966, Secret, CIA.. U.S. Intelligence on the Middle East, 1945-2009. Процитовано 2018-10-19. 
  9. Unesco,. UNESCO science report : towards 2030. Paris. ISBN 9789231001291. OCLC 930258278. 
  10. Madeley, John (1985-01). ‘Fisheries Management and Development’, UN Food and Agriculture Organisation (FAO) Conference. Marine Policy 9 (1). с. 77–78. ISSN 0308-597X. doi:10.1016/0308-597x(85)90083-1. Процитовано 2018-10-19. 
  11. 7239, 1807-05-08, « A Member of Parliament, from Canterbury » †. Art Sales Catalogues Online. Процитовано 2018-10-20. 


Танзанія Танзанія озеро Малаві
Замбія Замбія Gray compass rose.svg Мозамбік Мозамбік
Мозамбік Мозамбік Мозамбік Мозамбік Мозамбік Мозамбік