Паркерит
| Паркерит | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Prk[2] |
| Хімічна формула | Ni₃(Bi,Pb)₂S₂ |
| Nickel-Strunz 10 | 2.BE.20 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | моноклінна сингонія[3] |
| Просторова група | просторова група C2/m[d][3] |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Robert Lüling Parkerd[4] |
| Типова місцевість |
Інсізваd[4], Frood mined[4] |
 Паркерит у Вікісховищі | |
Паркерит (рос. паркерит; англ. parkerite; нім. Parkerit m) — мінерал, складний сульфід нікелю координаційної будови.
Названий за прізвищем швейцарського мінералога Р.Паркера (R.Parker), D.L.Scholtz, 1936.
Склад[ред. | ред. код]
- 1. За Є. Лазаренком: Ni3Bi2S2.
- 2. За К.Фреєм, Ґ.Штрюбелем, З.Ціммером: Ni3(Bi, Pb)2S2.
Містить (%): Ni — 26,7; Bi — 63,6; S — 9,7.
Властивості[ред. | ред. код]
Сингонія ромбічна або моноклінна. Ромбо-пірамідальний вид. Утворює округлі зерна і недосконалі кристали, двійники. Спайність досконала. Густина 8,4. Твердість 3,5. Колір яскравий бронзовий з темними ділянками. Риса чорна, блискуча. Блиск металічний. Непрозорий. Крихкий. Добрий провідник електрики. Не магнітний. Температура плавлення 688 °С. Сильно анізотропний.
Розповсюдження[ред. | ред. код]
Відомий у залізо-нікелевих родовищах Ґрікваленд та Пондоленд (ПАР), а також в мідно-нікелевому родовищі Садбері (пров. Онтаріо, Канада). Рідкісний.
Різновиди[ред. | ред. код]
Розрізняють:
- паркерит бісмутовий (різновид паркериту з переважанням бісмуту над свинцем);
- паркерит свинцевий (різновид паркериту з переважанням свинцю над бісмутом).
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ а б mineralienatlas.de
- ↑ а б в Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Паркерит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Паркерит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання[ред. | ред. код]
- Parkerite Webmin [Архівовано 14 лютого 2010 у Wayback Machine.]
