Пауло Ізідоро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Пауло Ізідоро
Особисті дані
Народження 3 липня 1953(1953-07-03) (70 років)
  Матозіньюсd, Мінас-Жерайс, Бразилія
Зріст 168 см[1]
Вага 64 кг[1]
Громадянство  Бразилія
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
?-1972 Бразилія «Ідеал»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1973–1980 Бразилія «Атлетіко Мінейру» 136 (23)
1974 →  Бразилія «Насьонал» (Манаус) ? (?)
1980–1983 Бразилія «Греміо» 54 (18)
1983–1985 Бразилія «Сантус» 40 (8)
1985–1987 Бразилія «Атлетіко Мінейру» 43 (3)
1987–1988 Бразилія «Гуарані» (Кампінас) 17 (2)
1989 Бразилія «XV листопада» (Жау) ? (?)
1989–1990 Бразилія «Крузейру» 53 (0)
1991–1992 Бразилія «Інтернасьйонал Лімейра»  ? (2)
1992–1997 Бразилія «Валеріодосе» ? (?)
1997 Бразилія «Планалтіна» ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1977–1983 Бразилія Бразилія 36 (3)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Пауло Ізідоро (порт. Paulo Isidoro, нар. 3 липня 1953, Матозіньюс) — бразильський футболіст, що грав на позиції півзахисника. Футболіст року в Бразилії (1981).

Виступав, зокрема, за клуби «Атлетіко Мінейру» та «Гуарані» (Кампінас), а також національну збірну Бразилії.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 3 липня 1953 року в місті Матозіньюс. Пауло Ізідоро почав займатися футболом в аматорській команді «Ідеал». У 1973 році Пауло Ізідоро приєднався до «Атлетіко Мінейру», його стали використовувати на позиції нападника, однак пробитись до першої команди не зумів і був відданий в річну оренду в «Насьонал» (Манаус).

Повернувшись в «Атлетіко», головний тренер Теле Сантана дав шанс Пауло проявити себе в першій команді. Ізідоро ніколи до цього не допускався до ігор в першій команді, але зумів швидко там закріпитись. Цього разу відіграв за команду з Белу-Орізонті наступні п'ять сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Атлетіко Мінейру», був основним гравцем команди і 1977 року став з командою фіналістом чемпіонату Бразилії, а також виграв з клубом чемпіонат штату у 1976, 1978, 1979 роках.

1980 року уклав контракт з клубом «Греміо», у складі якого провів наступні три роки своєї кар'єри гравця. У складі «Греміо» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,33 гола за гру першості і 1981 року виграв чемпіонат Бразилії.

З 1983 року два сезони захищав кольори клубу «Сантус», вигравши в другому сезоні Лігу Паулусту, а в 1985 році повернувся до табору «Атлетіко Мінейру».

Згодом грав у складі вищолігових команд «Гуарані» (Кампінас) та «Крузейру», та ряді нижчолігових клубів, де і завершив ігрову кар'єру у команді «Планалтіна», за яку виступав протягом 1997 року.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

1977 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Бразилії. Він брав участь у Мундіаліто наприкінці 1980 — початку 1981 року, ставши фіналістом турніру.

Також у складі збірної був учасником чемпіонату світу 1982 року в Іспанії, зігравши в цілому чотири матчі.

Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 7 років, провів у її формі 36 матчів, забивши 3 голи.

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Командні[ред. | ред. код]

«Греміо»: 1981
«Атлетіко Мінейру»: 1976, 1978, 1979
«Крузейру»: 1990
«Сантус»: 1984

Особисті[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Paulo Isidoro (Paulo Isidoro de Jesus) (порт.). Архів оригіналу за 28 maggio 2009. Процитовано 30 settembre 2009. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=sì (довідка)

Посилання[ред. | ред. код]

Бразилія
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пауло_Ізідоро&oldid=37180917