Пауль Арісте

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пауль Арісте
ест. Paul Ariste
Народився3 лютого 1905(1905-02-03)[1][2][3] або 1905[4]
Торма, Йиґевамаа, Естонія
Помер2 лютого 1990(1990-02-02)[1][3] або 1990[4]
Тарту, Естонська РСР, СРСР[1]
Похованняцвинтар Рааді
Країна Російська імперія
 Естонія
 СРСР
Діяльністьмовознавець, есперантист, педагог, викладач університету
Alma materГімназія Густава Адольфа
Тартуський університет
Галузьмовознавство
ЗакладТартуський університет
Латвійський університет
Відомі учніІ. В. Тараканов, М. Г. Атаманов
Аспіранти, докторантиЛідія Васікова
Ago Künnapd
ЧленствоАкадемія наук Естонії
Угорська академія наук
Нагороди

Па́уль А́рісте (ест. Paul Ariste; 3 лютого 1905 — 2 лютого 1990) — естонський вчений мовознавець, академік Естонської АН (1954).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Закінчив Тартуський університет 1929. З 1933 викладав у цьому університеті на катедрі естонського та фіно-угорського мовознавства. З 1944 — професор.

Автор більш як 400 наукових робіт.

Основні праці присвячені естонській і прибалтійсько-фінським мовам та діалектам, проблемам загального фіно-угорського мовознавства. Арісте брав участь у складанні двомовних та діалектологічних словників з різних прибалтійсько-фінських мов. Йому належить велика заслуга в підготовці наукових кадрів — спеціалістів з фіно-угорських мов, в тому числі і удмуртської. Під його керівництвом захистили кандидатські дисертації доктора філологічних наук І. В. Тараканов та М. Г. Атаманов, а також український мовознавець Орест Ткаченко.

Арісте був організатором та головним редактором міжнародного журналу «Радянське фіно-угрознавство»1990 року «Linguistica Uralica»). Почесний член Фіно-угорського товариства (Фінляндія), почесний член Фінської та Угорської АН.

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Удмуртская республика: Энциклопедия / Гл. ред. В. В. Туганаев. — Ижевск: Удмуртия, 2000. — 800 с. — 20000 экз. — ISBN 5-7659-0732-6