Пацифея таїтянська
| Пацифея таїтянська | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Pomarea nigra (Sparrman, 1786)[2] | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Muscicapa nigra | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Пацифе́я таїтянська[3] (Pomarea nigra) — вид горобцеподібних птахів родини монархових (Monarchidae)[4]. Ендемік Французької Полінезії[5]. Вимерла маупітійська пацифея раніше вважалася підвидом таїтянської пацифеї, однак у 2012 році була визнана окремим видом.
Довжина птаха становить 15 см. Забарвлення повністю чорне з металевим відблиском. Очі темні, дзьоб світло-блакитний, лапи сизі. У молодих птахів верхня частина тіла рудувато-коричнева, нижня частина тіла світліша, живіт білуватий.
Таїтянські пацифеї є ендеміками острова Таїті в групі островів Товариства. Вони живуть в густих тропічних лісах на дні долин, поряд зі струмками, на висоті від 80 до 400 м над рівнем моря. Загальна плаща території, на якій живуть таїтянські пацифеї, становить 0,5 км², на ній переважають інтродуковані африканські тюльпанні дерева (Spathodae campanulata), а одним з небагатьох місцевих видів рослин, що збереглися на цій території, є Neonauclea forsteri. Таїтянські пацифеї є територіальними птахами. Вони живляться комахами, яких шукають і в кронах дерев, і в підліску. Гніздяться на деревах, в розвилці між гілками. Гніздування відбувається протягом всього року, переважно з серпня по січень з піком у листопаді.
МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває на межі зникнення. За оцінками дослідників, станом на 2020 рік популяція таїтянських пацифей становить від 25 до 100 дорослих птахів. Популяція поступово відновлюється. Таїтянським пацифеям загрожує хижацтво з боку інтродукованих чорних пацюків, здичавілих кішок, індійських майн і хижих мурах Wasmannia auropunctata, а також конкуренція з червоночубими бюльбюлями і таїтянськими альціонами, знищення природного середовища, можливі хвороби і зміни клімату[6].
- ↑ BirdLife International (2016). Pomarea nigra: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 05 вересня 2022
- ↑ Andreas Sparrman: Museum Carlsonianum, in quo novas et selectas aves, coloribus ad vivum brevique descriptione illustratas, suasu et sumtibus generosissimi possessoris.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Monarchs. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 05 вересня 2022.
- ↑ Alice Cibois, Jean-Claude Thibualt, Eric Pasquet. Biogeography of Eastern Polynesian Monarchs (Pomarea): an endemic genus close to extinction. „Condor”. 106, ss. 837–851, 2004.
- ↑ R.J. Pierce & Caroline Blanvillain. Conservation of the Tahiti flycatcher (Pomarea nigra). Report on advice provided to Societe d' Ornithologie de Polynesie. „Conservation Advisory Science Notes”. 290, 2000. Department of Conservation, New Zealand.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |