Пацюк чорний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пацюк чорний
Rattus rattus03.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Надряд: Гризуни (Rodentia)
Ряд: Мишоподібні (Muriformes)
Підряд: Мишовиді (Murimorpha)
Надродина: Мишуваті (Muroidea)
Родина: Мишеві (Muridae)
Підродина: Murinae
Рід: Пацюк (Rattus)
Вид: Пацюк чорний
Біноміальна назва
Rattus rattus
(Linnaeus, 1758)
Ареал пацюка чорного
Ареал пацюка чорного
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Rattus rattus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Rattus rattus
EOL logo.svg EOL: 328447
ITIS logo.svg ITIS: 180362
IUCN logo.svg МСОП: 19360
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 10117
Fossilworks: 232003

Пацюк чорний (Rattus rattus) — один з видів гризунів роду пацюків (Rattus). Вид відомий також як «чорний щур»[1], «азійський чорний щур», «корабельний пацюк» або просто «пацюк». Відноситься до космополітичних хребетних.

Нерідко «чорним пацюком» називають меланістів пацюка мандрівного (Rattus norvegicus). Від останнього пацюк чорний відрізняється не так забарвленням (часто не відмінне), як пропорціями тіла: у нього довгі вуха (притиснуті до щоки прикривають очі) та довгий хвіст (довший за тіло), натомість лапка відносно коротка.

Цей вид гризунів — давній активний учасник людської історії, який від часів своїх надуспішних середньовічних чумних інвазій дожився до сучасного статусу раритетності на більшій частині Європи.

Вид походить з тропічних районів Азії, проте розповсюдився Близьким Сходом та Європою (до VI ст.), а пізніше — усім світом. Зараз найпоширеніший у теплих районах Землі, в холодніших переважно витіснений сірим пацюком (Rattus norvegicus).

В Україні зберігся тільки у двох районах — у ялівцевих лісах південнобережжя Криму та у глухих куточках Полісся, де в зимовий час стає синантропом, проте влітку виселяється у природу.

Морфологічні особливості[ред. | ред. код]

Гризун завдовжки 27 — 40 см. Вага досягає близько 200 грамів, хоча описані екземпляри до 300 грамів.

Зовнішність[ред. | ред. код]

Тіло квадратне, міцна статура, задні ніжки довші, міцніші за передні: нижня частина передніх великих пальців має кільця у формі луски, а великі пальці задніх ніг є простими горбками. На кожній нозі є п'ять подушечок у підошовної області, що відповідає пальцям ніг. Волосся чорне, із схильністю до освітлення у вентральній ділянці: місцеві популяції мають характерні відтінки білого, сірого та коричневого кольору на спині та череві, часто із синюватими відтінками. Тарс і власне лапа без волосся і карміново-чорного забарвлення, а хвіст, покритий розрідженим волоссям, лускатий і того ж відтінку, що й лапи. Загострена морда без волосся і рожевого забарвлення, як і середнього розміру вуха. Очі чорні. На мордочці довгі, чутливі вуса (вібріси).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Неправильна назва з точки зору біології, адже назва щур відноситься до роду гризунів з родини «Щурові» (Rodentia Muroidea)

Література[ред. | ред. код]