Пентагідрит
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Пентагідрит | |
|---|---|
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Phy[2] |
| Хімічна формула | MgSO₄·5H₂O |
| Nickel-Strunz 10 | 7.CB.20[3] |
| Ідентифікація | |
| Колір | блакитний, світло-зелений |
| Сингонія | триклінна |
| Густина | 1,718 |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь |
5, вода |
Пентагідрит (рос. пентагидрит; англ. pentahydrite; нім. Pentahydrit m) — мінерал, п'ятиводний сульфат магнію острівної будови.
Від грецьк. «пенте» — п'ять і «гідро» — вода (C.Frondel, 1948).
Загальний опис[ред. | ред. код]
Хімічна формула: Mg[SO4]•5H2O.
Містить (%): MgO — 19,15; SO3 — 38,07; H2O — 42,78. Mg заміщається Cu.
Сингонія триклінна. Пінакоїдальний вид.
Густина 1,718.
Колір блакитний, світло-зелений.
Знайдений разом з халькантитом, пікерингітом в ряді родов. США та в родов. Капакірі (пров. Тарапака, Чилі).
Різновиди[ред. | ред. код]
Розрізняють:
- пентагідрит мідно-цинковистий (різновид пентагідриду, який містить до 9 % CuO і до 6 % ZnO).
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Пентагідрит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Пентагідрит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
