Пенті Хемелайнен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пенті Гямяляйнен
Пенті Хемелайнен (ліворуч) під час поєдинку з поляком Роспірським (1954).
Пенті Хемелайнен (ліворуч) під час поєдинку з поляком Роспірським (1954).
Загальна інформація
Повне ім'яПенті Олаві Гямяляйнен
ГромадянствоФінляндія Фінляндія
Народився19 грудня 1929(1929-12-19)
Котка
Помер11 грудня 1984(1984-12-11) (54 роки)
Котка
Вагова категоріянайлегша вага,
легша вага,
напівлегка вага
Спортивний клубKotkan Voimailijat
Спортивні медалі
Олімпійські ігри
Золото 1952 Хельсінкі до 54 кг
Бронза 1956 Мельбурн до 57 кг
Чемпіонат Європи з боксу
Бронза 1951 Мілан до 51 кг
Бронза 1955 Західний Берлін до 57 кг

Пенті Олаві Гямяляйнен (фін. Pentti Olavi Hämäläinen; 19 грудня 1929(19291219) — 11 грудня 1984) — фінський боксер, олімпійський чемпіон (1952).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 19 грудня 1929(19291219) року в місті Котка, провінція Кюменлааксо.

Шестиразовий чемпіон Фінляндії у найлегшій (1950, 1951), легшій (1952, 1953) та напівлегкій (1954, 1956) вазі.

Двічі, у 1951 та 1955 роках завойовував бронзові медалі на чемпіонатах Європи з боксу.

На літніх Олімпійських іграх 1952 року в Гельсінкі став олімпійським чемпіоном у легшій вазі, перемігши почергово Томаса Ніколса (Велика Британія), Генрика Нідзвидцьки (Польща), Ленні фон Гревеніца (ПАС), Геннадія Гарбузова (СРСР) та у фіналі — Джона Макнеллі (Ірландія).

На літніх Олімпійських іграх 1956 року в Мельбурні (Австралія), змагаючись у напівлегкій вазі, переміг Мартіна Сміта (Ірландія), Бернхарда Шрьотера (Німеччина), Яна Загару (ЧССР). У півфіналі поступився британцю Томасу Ніколсу.

Після закінчення Олімпійських ігор 1956 року перейшов до професійного боксу, але значних досягнень не мав. У 1959 році залишив бокс. Працював слюсаром, був поліцейським.

Помер 11 грудня 1984 року в рідному місті.

Посилання

[ред. | ред. код]