Пилиповський Владислав Олександрович
| Пилиповський Владислав Олександрович | ||
|---|---|---|
 Молодший сержант | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
9 лютого 1992 Халимонове | |
| Смерть |
4 квітня 2016 (24 роки) Павлопіль | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | |
| Рід військ |
 Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Владисла́в Олекса́ндрович Пилипо́вський (9 лютого 1992 — 4 квітня 2016) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 1992 року в селі Халимонове, виріс в багатодітній родині — з сімома братами та сестрами. 2009 року закінчив халимонівську школу, працював різноробом у СТОВ ім. Ватутіна в Халимоновому. Проходив строкову службу в ЗСУ (в/ч А1479, місто Ічня), по тому працював на різних роботах.
31 січня 2015 року мобілізований; молодший сержант, командир відділення розвідувального взводу 17-го батальйону «Кіровоград». Проходив військову службу поблизу села Зайцеве Бахмутського району; учасник бойових дій, здійснив 27 бойових виходів у тил ворога. Був представлений до нагородження орденом. Після виведення підрозділу із зони бойових дій загинув 4 квітня 2016 року — за деякими даними, по місцю дислокації в Цюрупинську від наскрізного кульового поранення голови — через необережне поводження зі зброєю.
Похований в селі Халимонове 7 квітня 2016 року, в Бахмацькому районі оголошено День жалоби.
Без Владислава лишилися батьки, три сестри і четверо братів (один з яких Дмитро служив за контрактом).
Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]
- указом Президента України № 386/2017 від 6 вересня 2016 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
- 4 квітня 2017, в селі Халимонове Бахмацького району відбулась церемонія відкриття меморіальної дошки загиблому учасникиу АТО Владиславу Пилиповському.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Указ Президента України від 6 вересня року № 476/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела[ред. | ред. код]
- Книга пам'яті [Архівовано 9 грудня 2019 у Wayback Machine.]
- На Бахмаччині оголошено жалобу [Архівовано 29 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
- Владислав Пилиповський з Бахмаччини загинув від кульового поранення голови [Архівовано 30 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |