Пояс гінді

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пояс Гінді
हिंदी पट्टी
Основні дані
—?—
Країна Індія Індія
Регіон Індійський субконтинент
Площа 900,000 км²
Часовий пояс Індійський стандартний час, Asia/Kolkata (Індія)
Міська влада
Мапа

Пояс гінді, або серце гінді — лінгвістичний регіон, який охоплює частини північної, центральної, східної та західної Індії, де широко поширені гінді та різні мови/діалекти, що класифікують як гінді.[1][2][3][4][5] Пояс гінді іноді також використовується для позначення дев'яти індійських штатів, офіційною мовою яких є гінді і які мають гінді-розмовляючу більшість, а саме Біхар, Чхаттісгарх, Хар'яна, Гімачал-Прадеш, Джаркханд, Мадг'я-Прадеш, Раджастхан, Уттаракханд, Уттар-Прадеш, та Національна столична територія Делі.[6][7][8][9][10]

Гінді як діалектний континуум

[ред. | ред. код]

Гінді є частиною континууму індоарійських мов, що знаходиться в межах Поясу гінді на північних рівнинах Індії. гінді у цьому сенсі є скоріш мовним, а не етнічним поняттям.

Це визначення гінді є одним із тих, які використовуються в переписі, і це призводить до того, що більше 40% індійців, як повідомляється, є носіями гінді, хоча респонденти з області гінді розходяться в думках щодо того, чи називають вони свою мову гінді або використовують місцеву мову. Як визначено у переписі 1991 року, гінді має широке та більш вузьке визначення. Назва «гінді», таким чином, є неоднозначною. До того, як гінді почали називати окремою мовою, майтхілі називали діалектом гінді. Багато таких мов, не пов'язаних з гінді, все ще борються за визнання.

Гінді в широкому розумінні слова охоплює низку мов центральної, східно-центральної, східної та північної зон, включаючи мови біхарі, окрім майтхілі, всі мови раджастхані та мови центрального орачі. Це область, обмежена на заході панджабі та синдхі; на півдні — гуджараті, маратхи та орія; на сході — майтхілі та бенгальською; на півночі — непальською, кашмірською та тибетською мовами. Різновиди у цьому поясі вважають скоріш окремими мовами ніж діалектами однієї мови.

У більш вузькому значенні гінді ототожнюють з індійськими мовами центральної зони. За мовними особливостями їх поділяють на західну та східну гінді. Найвужче визначення слова гінді – це визначення офіційної мови, сучасної стандартизованої мови гінді або манакської гінді. Стандартизована мова гіндустані, включно з манакською гінді та урду, історично базується на діалекті харіболі 17-го століття.

Крім того, у багатьох штатах, таких як Гімачал-Прадеш, гінді є офіційною мовою, але багато хто не згодний з думкою про те, що штат є частиною Поясу через те, що регіон є частиною Західного лінгвістичного поясу Пахарі, який також включає райони Джамму та Кашмір, та поширюється далі до Пакистанського плато Потохар.[11][12]

Карта найпоширеніших мов у штатах Індії

Кількість носіїв

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом населення Індії 2001 року[13], 258 мільйонів людей в Індії (25% населення) вважали своєю рідною мовою «гінді», однак, включаючи діалекти гінді, ця цифра становить 422 мільйони (41% населення). Ці цифри не враховують 52 мільйони індійців, які вважають своєю рідною мовою урду. Цифри також не можна прямо порівняти з таблицею вище; наприклад, хоча незалежні оцінки в 2001 році налічували 37 мільйонів носіїв авадхі[14], під час перепису 2001 року лише 2,5 мільйона з них визначили свою мову як «авадхі», а не як «гінді».

Були вимоги включити авадхі, бходжпурі, кумаоні, бунделі, чхаттісгархі, гархвалі, курмалі, магахі, нагпурі та раджастхані у восьмий додаток конституції Індії; інакше вони вважаються діалектами гінді, однак ці мови не мають прямого відношення до сучасної мови гінді.[15] Деякі вчені виступають проти включення діалектів гінді до восьмого додатку Конституції як повноцінних індійських мов. На їхню думку, визнання діалектів гінді як окремих мов позбавило б гінді мільйонів носіїв, і врешті-решт гінді б не залишилося як мови.[16][17]

За межами Індійського субконтиненту

[ред. | ред. код]

Значна частина гінді, якою розмовляють за межами субконтиненту, відрізняється від стандартної мови. Фіджійська гінді є похідною формою авадхі та бходжпурі, та включає деякі англійські та незначну кількість фіджійських слів. Нею розмовляє більшість індофіджійців. Маврикійська бходжпурі, яка колись була широко поширеною як рідна мова, з роками втратила багато носіїв. Згідно з переписом 2011 року, мовою бходжпурі розмовляло лише 5% населення.

Географія та демографія

[ред. | ред. код]
Гангська рівнина

Високородюча, пласка, алювіальна Гангська рівнина займає північну частину Поясу Гінді, Віндх'я в Мадх'я-Прадеш демаркує південний кордон, а пагорби та густі ліси Джаркханд і Чхаттісгарх лежать на її сході. У регіоні переважно субтропічний клімат з прохолодною зимою, жарким літом і помірними мусонами. Клімат дещо змінюється залежно від широти, зима стає прохолоднішою, а кількість опадів зменшується. Клімат може значно змінюватися залежно від висоти, особливо в Джаркханді та Чхаттісгарху.

В межах Поясу Гінді проживає близько третини населення Індії, він охоплює приблизно чверть території країни. Населення зосереджено вздовж родючої рівнини Гангу в штатах Уттар-Прадеш, Мадх'я-Прадеш, Чхаттісгарх, Джаркханд і Біхар.

Незважаючи на те, що переважна більшість населення є сільським, до значних міських міст належать Чандігарх, Панчкула, Делі, Лакхнау, Канпур, Райпур, Аллахабад, Джайпур, Агра, Варанасі, Індаур, Бхопал, Патна, Джамшедпур і Ранчі. У регіоні проживає різноманітне населення, де розмовляють різними діалектами гінді та іншими індійськими мовами, а також багатоконфесійне населення, включаючи індуїстів, мусульман, сикхів, а також людей з різних каст і значну кількість племінного населення.

Політика

[ред. | ред. код]

Протягом багатьох років у політичному розвитку деяких із цих штатів домінувала кастова політика, але це дещо змінилося в останні роки. На виборах 2019 року до Лок Сабхи було обрано 226 членів від штатів Поясу Гінді.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Grierson, G. A. Linguistic Survey of India Vol I-XI, Calcutta, 1928, ISBN 81-85395-27-6
  • Masica, Colin (1991), The Indo-Aryan Languages, Cambridge: Cambridge University Press, ISBN 978-0-521-29944-2.
  • Shapiro, Michael C. (2003), Hindi, у Cardona, George; Jain, Dhanesh (ред.), The Indo-Aryan Languages, Routledge, с. 250—285, ISBN 978-0-415-77294-5

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ B.L. Sukhwal (1985), Modern Political Geography of India, Stosius Inc/Advent Books Division, ISBN 9780865906082, ... In the Hindi heartland ...
  2. ↑ Stuart Allan, Barbie Zelizer (2004), Reporting war: journalism in wartime, Routledge, ISBN 0-415-33998-7, ... located in what is called the "Hindi heartland" or the "Hindi belt" of north and central India ...
  3. ↑ B.S. Kesavan (1997), Origins of printing and publishing in the Hindi heartland (Volume 3 of History of printing and publishing in India : a story of cultural re-awakening), National Book Trust, ISBN 81-237-2120-X
  4. ↑ Battle for the Hindi heartland: Will it favour the BJP again?. www.orfonline.org.
  5. ↑ Congress' revival in Hindi patti. www.nationalheraldindia.com. 8 лютого 2019.
  6. ↑ How languages intersect in India. Hindustan Times. 22 листопада 2018.
  7. ↑ How many Indians can you talk to?. www.hindustantimes.com. Процитовано 22 грудня 2019.
  8. ↑ Hindi and the North-South divide. 9 жовтня 2018.
  9. ↑ Pillalamarri, Akhilesh. India's Evolving Linguistic Landscape. thediplomat.com. Процитовано 22 грудня 2019.
  10. ↑ Khan, Abdul Jamil (2006). Urdu/Hindi: An Artificial Divide: African Heritage, Mesopotamian Roots, Indian Culture & Britiah Colonialism. Algora Publishing. с. 313. ISBN 9780875864389. In the 'Hindi-Urdu belt' also these variations are visible
  11. ↑ Sharma, Vishal (14 вересня 2018). Hindi Belt's Imposition Sparks Resistance in Himachal Pradesh. TheQuint (англ.). Процитовано 23 серпня 2020.
  12. ↑ Sharma, Vishal (7 червня 2019). Dreaming of Peace Dividends: Revival of Shimla-Murree Linkages. The Wire. Процитовано 23 серпня 2020.
  13. ↑ Census of India: Abstract of speakers' strength of languages and mother tongues –2001. censusindia.gov.in. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 22 грудня 2019.
  14. ↑ USCWM
  15. ↑ 38 languages stake claim to be in Eighth schedule. www.dailyexcelsior.com. 15 серпня 2013.
  16. ↑ Pathak, Vikas (20 січня 2017). Don't add Hindi dialects in Eighth Schedule, say academics. The Hindu.
  17. ↑ Linguists divided over inclusion of Bhojpuri in 8th Schedule. www.indiatoday.in.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Пояс_гінді