Західна гінді

Західна гінді
Поширені:	Брадж, Бунделкханд, Хар'яна, Західний Уттар-Прадеш
Класифікація:	; Індоіранська; Індоарійські; Центральна індоарійська[en]; Західна гінді
Групи:
Кількість носіїв:	бл. 272 млн у Індії та Пакистані
	Географічне поширення мов західної гінді

Західна гінді — діалектний кластер гінді, що розвинувся із західної апабхранші (на основі пракриту шаурасені). За Дж. Грірсоном^[en], він включає такі ідіоми як хар'яні або бангару (поширений у Хар'яні та деяких районах Національного столичного округу Делі), брадж (поширений на заході штату Уттар-Прадеш та прикордонних районах Раджастхан та Хар'яні), бунделі (поширений у західній частині центру штату Мадг'я-Прадеш), канауджі (поширений у західній частині центру штату Уттар-Прадеш) та гіндустані або каураві (поширений на північ і північний схід від Делі)^[1]. Останній став основою для стандартного гінді та урду.

Див. також[ред. | ред. код]