Підгір'я (Холмський повіт)
Село
 Координати 51°09′11″ пн. ш. 23°21′20″ сх. д. / 51.1531° пн. ш. 23.3556° сх. д.
|
Підгір'я[2], давній Спас[3] (пол. Podgórze, Подґуже) — село в Польщі, у гміні Холм Холмського повіту Люблінського воєводства. Населення — 58 осіб (2011[1]).
У 1975—1998 роках село належало до Холмського воєводства.
У селі збереглась пам'ятка української історії — церква Преображення Господнього (Спаса), датована XVI століттям[4]. Церква і територія колишнього монастиря, розташовується коло підніжжя гори, із оригінальною назвою Щекавиця, яка потім трансформувалась у Щековизну[4]. Поруч від церкви колись протікав струмок джерельної води[4].
За даними митрополита Іларіона (Огієнка), перша згадка про церкву датуєть 1264 роком[5]. Згідно з переказами, котрі були записані єпископом Яковом Сушею, Спаська церква була перебудована з оборонної вежі чи колишнього язичницького святилища на руїнах язичницького капища, побудованого ще князем Щеком[4][3]. Згідно з цим же переказом, ново-влаштованій церкві князь Володимир Святославич подарував ікону Спасителя[4]. Від неї село і храм отримали свої назви[4]. За даними А. Косіборського та М. Стасюка, у вівтарній частині церкви збереглися фрагменти мурування XIII століття[5].
При церкві існував монастир[4]. У 1440 році польський король Владислав Варненьчик надав церкві і монастиру привілей[5]. У 1459—1469 роках місцевим священиком був Вакула[5]. Монастир також згадується в люстрації 1564—1565 років[5]. У 1571 році польський король Сигізмунд Август надав місцевому священику Івану Гавриловичу привілей[5]. Монастир занепав в період переходу Холмської єпархії на Унію[4]. З 1622 року він діяв греко-католицький[5]. У 1639 році, єпископ Мелетій Терлецький передав монастир василіанам[4]. У другій половині XVII століття, зовнішній вигляд церкви зазнав змін, набувши барокових рис, більш характерних для латинського християнства[4][3]. Монастир було ліквідовано, ймовірно, у середині XVIII століття як малочисельний[5].
З 1875 року, у часи Російської імперії, церква знову діяла як православна[5]. У 1882 році була пробита східна стіна та добудована вівтарна частина, побудована дзвіниця у москво-візантійському стилі[4]. Близько цього часу в селі була збудована дерев'яна каплиця святого Онуфрія, яка згоріла 18 липня 1915 року[5]. У 1912 році біля церкви зведено чотириярусну муровану цегляну дзвіницю за проектом єпархіального архітектора Олександра Пуринга[5]. Після Першої світової війни церкву було зачинено[5]. 8 травня 1924 року польська влада перетворила давню православну церкву на римо-католицький костел[3][5]. Під час Другої світової війни, за німецької окупації, у селі діяла відновлена православна парафія[5].
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 31 | 7 | 19 | 5 |
| Жінки | 27 | 7 | 13 | 7 |
| Разом | 58 | 14 | 32 | 12 |
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Pamiątki i zabytki kultury ukraińskiej w Polsce / zebr., oprac. A. Saładiak. — Warszawa : Burchard Edition, 1993. — С. 359. (пол.)
- ↑ а б в г Слободян В. Українські церкви Холмщини й Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 154.
- ↑ а б в г д е ж и к л м Русскія древности и памятники православія Холмско-Подляшской Руси, соч. и изд. свящ. Феод. Горбачевскаго; 1892, Варшава: тип. Ольгенбрандта. — С. 26-27
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р Спас с Церква Преображення. www.pslava.info. Прадідівська слава.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Підгір'я (Холмський повіт)
- Спас с. www.pslava.info. Прадідівська слава.
Адміністративний центр: Покрівка | ||
| Села | Веремовиці • Вулька-Чулчицька • Городище • Депултичі-Королівські • Жултанці • Завадувка • Загорода • Зажече • Коза-Ґотувка • Кшивиці • Кшивічкі • Людвинів • Нові Депултичі • Новіни • Новосюлкі • Окшув • Парипси • Підгір'я • Покрівка • Рожджалув • Рудка • Серебрище • Став • Станків • Старі Депультичі • Столп'є • Струпін-Дужий • Струпін-Лановий • Струпін-Малий • Юзефін-к-Новосюлек |  |
