Пінакотека Амброзіана

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Пінакотека Амброзіана
45°27′49.608000099999″ пн. ш. 9°11′9.4272001000012″ сх. д. / 45.46378° пн. ш. 9.18595° сх. д. / 45.46378; 9.18595
Типхудожній музей (картини)
ТемаПінакотека
Назва на честьАмвросій Медіоланський
Статус спадщининаціональна спадщина Італіїd[1]
СкладAula Leonardid
Частина відАмброзіанська бібліотека
Країна Італія[1]
РозташуванняМілан, Італія
Адреса20123[1][2] Piazza Pio XI 2, 20123 Milano[2]
ЗасновникФедеріко Борромео
Засновано1618
Відкрито1618
Фонд400 документ[3] і 400 документ[4]
Відвідувачі77 103 осіб (2018)[5][3]
23 267 осіб (2020)[2]
116 099 осіб (2019)[6]
28 100 осіб (2021)[7]
88 972 осіб (2022)[8]
ДиректорMarco Navonid[9]
КураторVeneranda Biblioteca Ambrosiana
СайтОфіційний сайт
Пінакотека Амброзіана. Карта розташування: Італія
Пінакотека Амброзіана
Пінакотека Амброзіана (Італія)
Мапа
CMNS: Пінакотека Амброзіана у Вікісховищі

Пінакотека Амброзіана (італ. Pinacoteca Ambrosiana) — художній музей в Мілані, Італія, заснований 1618 року. Пінакотека названа на честь святого Амвросія Медіоланського, покровителя Мілану. Палаццо дель Амброзіана, названий на честь святого, вміщує і музей, і Амброзіанську бібліотеку, в управлінні якої є музей.

Історія

[ред. | ред. код]

Історія музею починається з кардинала Федеріко Борромео (1564−1631), архієпископа Міланського, який в 1618 році передав Амброзіанській бібліотеці своє приватне зібрання з більш ніж 250 картин, скульптур та малюнків відомих ломбардійських, римських та венеціанських митців.[10] Відповідно до побажань кардинала колекція повинна була слугувати мистецькому навчанню молодих митців в художній школі «Accademia Ambrosiana», яку він відкрив через три роки.

Першим директором Академії та її мистецького зібрання став художник, скульптор та архітектор Джованні Баттіста Креспі (відомий як Il Cerano, 1573−1632), чиїми учнями були Даніеле Креспі (1597−1630), Юліо Чезаре Прокаччіні (1574−1625), Пєр Франческо Маццукеллі (відомий як Il Morazzone; 1573−1626) та Карло Франческо Нуволоне (1609–1662).

Колекція музею

[ред. | ред. код]

Сьогодні зібрання музею експонується в 24 залах та включає роботи майстрів з 14-го до початку 20-го сторіччя. П'ять залів вміщують роботи з колекції кардинала Борромео.

Решта зібрання також складається переважно з донацій приватних колекціонерів; тут і єдиний, що зберігся, картон для «Афінської школи» Рафаеля, гіпсові зліпки Лаокоона та «П'єта» Мікеланджело з зібрання скульптора Леоне Леоні (1509−1590), а також картини Сандро Боттічеллі, Брамантіно, Франческо Аєц, Джандоменіко Т'єполо та Тіціан.

Найбільш популярними картинами пінакотеки є «Портрет музиканта» Леонардо да Вінчі та «Фруктовий кошик» Караваджо.

З історичної точки зору цікавим є зібрання робочих копій відомих картин, які були подаровані Федеріко Борромео з навчальною метою, наприклад сувій з копією Тайної вечері Леонардо да Вінчі.[11] Оригінал цієї роботи — всесвітньо відома фреска 1498 року в трапезній домініканського монастиря Санта Марія делле Ґраціє в Мілані вже з початку 17-го сторіччя перебувала у поганому стані.

Див. також

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пінакотека Амброзіана


Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в dati.beniculturali.it — 2014.
  2. ↑ а б в Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2022.
  3. ↑ а б Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2020.
  4. ↑ ISTAT ISTAT 2015 survey on museums and similar institutions — 2017.
  5. ↑ https://www.regione.lombardia.it/wps/wcm/connect/f117cd24-bb07-4dbe-8d0d-ced27581ede6/Musei+riconosciuti_dati+visitatori+2018.pdf?MOD=AJPERES&CACHEID=ROOTWORKSPACE-f117cd24-bb07-4dbe-8d0d-ced27581ede6-n0vnPYH
  6. ↑ ISTAT Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2021.
  7. ↑ Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2023.
  8. ↑ Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2024.
  9. ↑ https://www.ambrosiana.it/news/mons-marco-navoni-e-il-nuovo-prefetto-della-biblioteca-ambrosiana/
  10. ↑ Klaus Irle: Der Ruhm der Bienen. Das Nachahmungsprinzip der italienischen Malerei von Raffael bis Rubens. Waxmann, Münster 1997, ISBN 3-89325-493-5. S. 139.
  11. ↑ Ursula Verena Fischer Pace: Die italienischen Zeichnungen. Band 1, Böhlau Verlag, Köln Weimar 2008, ISBN 978-3-412-20049-7. S. 63.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пінакотека_Амброзіана&oldid=22776101