Координати: 43°47′16″ пн. ш. 41°33′53″ сх. д. / 43.78783333° пн. ш. 41.56461111° сх. д. / 43.78783333; 41.56461111
Очікує на перевірку

Радіоастрономічна обсерваторія «Зеленчуцька»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Радіоастрономічна обсерваторія «Зеленчуцька»

43°47′16″ пн. ш. 41°33′53″ сх. д. / 43.78783333° пн. ш. 41.56461111° сх. д. / 43.78783333; 41.56461111
Країна Росія
РозташуванняЗеленчуцький район
район
Зеленчуцька
Висота1175 м
Сайт:Офіційний сайт
радіотелескоп
радіотелескоп
GPS/ГЛОНАСС-приймач
лазерний далекомір
метеостанція

Радіоастрономічна обсерваторія «Зеленчуцька». Карта розташування: Росія
Радіоастрономічна обсерваторія «Зеленчуцька»
Радіоастрономічна обсерваторія «Зеленчуцька»
Радіоастрономічна обсерваторія «Зеленчуцька» (Росія)
Мапа

CMNS: Радіоастрономічна обсерваторія «Зеленчуцька» у Вікісховищі

«Зеленчуцька»радіоастрономічна обсерваторія (РАО) біля станиці Зеленчуцька, Зеленчуцький район, республіка Карачаєво-Черкесія, Росія. Заснована у 2001 році Інститутом прикладної астрономії (ІПА) РАН

Є Зеленчуцьким відділом ІПА РАН[1].

Це другий з трьох спостережних пунктів РНДБ мережі «Квазар-КВО»: «Світле», «Зеленчуцька» і «Бадари». Основний інструмент обсерваторії — радіотелескоп РТФ-32 — використовується в національних і міжнародних (EVN, IVS, Радіоастрон) астрономічних спостереженнях.

Розташування

[ред. | ред. код]

За 8 км на південь від центру станиці Зеленчуцька.

За 4,5 км на північ від обсерваторії знаходиться РАТАН-600, найбільший у своєму роді радіотелескоп у світі.

Історія

[ред. | ред. код]

2001 рік — РАО «Зеленчуцька» введена в дослідну експлуатацію[2].

2002 рік — обсерваторія працює в штатному режимі[2].

2004 рік, 8 жовтнярадіотелескоп РТФ-32 почав брати участь у регулярних спостереженнях у складі мережі IVS (Міжнародна служба РНДБ спостережень для астрометрії та геодезії)[3].

Завідувачі обсерваторією

[ред. | ред. код]
  • з 2005 року: Дяков Андрій Олександрович.

Інструменти обсерваторії

[ред. | ред. код]

Напрямки досліджень

[ред. | ред. код]

Основні досягнення

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Структура Института прикладной астрономии РАН. Официальный сайт. ИПА РАН.п
  2. а б Радиоастрономическая обсерватория «Зеленчукская». Официальный сайт. ИПА РАН.п
  3. а б Smolentsev S., Rachimov I. Svetloe Radio Astronomical Observatory // IVS 2004 Annual Report : technical Paper. — IVS Coordinating Center, 2006. Архівовано з джерела 23 липня 2009. Процитовано 2019-04-26.п
  4. Поляк В. С.. Эволюция разработки прецизионных конструкций радиотелескопов для радиоастрономии, дальней и спутниковой космической связи // ПГС : журнал. — Москва : ПГС, 2005. — № 5. — С. 14. Архівовано з джерела 17 грудня 2013. Процитовано 2019-04-26.п
  5. Прецизионный радиотелескоп диаметром 32 м. Официальный сайт. ЦНИИПСК. Архів оригіналу за 16 лютого 2018. Процитовано 26 квітня 2019.п
  6. В горах Карачаєво-Черкесії заробив 13-метровий радіотелескоп російський
  7. В обсерватории "Зеленчукская" установлен лазерный дальномер. Новости. ИПА РАН. 18 мая 2011. Архів оригіналу за 9 травня 2012. Процитовано 26 квітня 2019.п
  8. Михайлов А. Г., Харинов М. А., Мардышкин В. В., Ипатова И. А.. Картографирование Солнца на радиотелескопах РТФ-32 // Астрономический Вестник : журнал. — Москва : Наука, 2006. — Т. 40, № 2. — С. 187-192. — ISSN 0320-930X. — Bibcode:2006SoSyR..40..169I. — DOI:10.1134/S0038094606020110.п
  9. Радіовипромінювання магнетара SGR 1806-20: еволюція магнітного поля в області післясвічення[недоступне посилання з червня 2019]
  10. Stations of the Russian VLBI Network KVAZAR Join the EVN. NEWS (англ.). EVN. 2009. Архів оригіналу за 16 березня 2013. Процитовано 26 квітня 2019.п
  11. Accession of the IAA as new member of the EVN Consortium (англ.). European VLBI Network Newsletter № 25. January 2010. Архів оригіналу за 16 березня 2013. Процитовано 26 квітня 2019.п
Зовнішні зображення
РАО «Зеленчуцька»
Сажень-ТМ на тлі РТФ-32
Сажень-ТМ в укритті
Сажень-ТМ веде локацію супутників

Посилання

[ред. | ред. код]