Райнгард Боннке
| Райнгард Боннке | |
|---|---|
 Evangelist_Reinhard_Bonnke.jpg | |
| Народився |
19 квітня 1940 Калінінград |
| Помер |
7 грудня 2019 (у віці 79 років) Орландо ·ускладнення при хірургічному втручанніd |
| Країна |
 Німеччина |
| Національність | німець |
| Діяльність | місіонер, письменник |
| Знання мов | німецька[1] |
| Конфесія | п’ятидесятництво |
| Сайт | bonnke.net |
Райнгард Боннке (нім. Reinhard Bonnke; 7 квітня 1940, Кенігсберг, Східна Пруссія, Німеччина (Третій Рейх) — 12 грудня 2019, Орландо, Флорида, США) — німецький п'ятдесятницький (харизматичний) євангеліст, який збирав найчисельніші[джерело?] (до 6 мільйонів відвідувачів) євангелізаційні зібрання в Африці.
Раннє життя[ред. | ред. код]
Райнгард Боннке народився 19 квітня 1940 року в Кенігсберзі, Східна Пруссія, Німеччина[2] син військового офіцера з логістики. З матір'ю та братами його відвезли до Данії під час евакуації Східної Пруссії та провели кілька років у центрі переміщених осіб.[3] Він став відродженним християнином у дев'ятирічному віці після того, як мати говорила з ним про гріх, який він скоїв.[4] Він поїхав на місіонерську роботу до Африки у віці 10 років й сказав, що був хрещеним Святим Духом. Після військової служби його батько став пастором.[5]
Боннке навчався в Біблійному коледжі Вельсу у Свонсі, де його надихнув директор Семюел Ріс Ховеллс. В одній зустрічі після того, як Говеллс говорив про відповідь на молитву, Боннке молився: "Господи, я також хочу бути людиною віри. Я хочу бачити Твій шлях забезпечення потреб".[6] Проїздом у Лондоні він зустрівся з відомим проповідником Джорджем Джеффрісом, який підбадьрив молодого німецького студента.[7] Після закінчення школи сім років працював пастором у Німеччині. Він розпочав своє служіння в Африці, з яким його принципово ототожнювали, проповідуючи в Лесото в 1967 році. Згодом він провів євангельські зустрічі по всьому континенту.[8]
За підрахунками, понад 79 мільйонів людей прийняли християнство в результаті служіння Бонке.[9] 1992 року Райнгард Боннке відвідав Україну на запрошення церкви ХВЄ-п'ятидесятників і проповідував 8 серпня у Києві на стадіоні "Динамо"[10]. Його називали "велетнем і полководцем в Армії Божій". Райнгард Бонке помер 7 грудня 2019 року у віці 79 років.
Смерть[ред. | ред. код]
Боннке помер 7 грудня 2019 року[11] в оточенні своєї родини.[12] У листопаді 2019 року Боннке повідомив на своїй офіційній сторінці в Facebook, що переніс операцію на стегновій кінцівці та потребує часу, щоб "навчитися знову ходити". [13] Президент Нігерії Мухаммаду Бухарі, який є мусульманином, похвалив Боннке за його часті візити до Нігерії та описав смерть Боннке, як "велику втрату для Нігерії".[14]
Африканська місія[ред. | ред. код]
На початку Боннке зазнав поганих результатів своїх євангелізаційних зусиль і відчував розчарування від темпів свого служіння. Боннке стверджує, що неоднарозово мав сон з зображенням карти Африки, у червоний колір, і чув голос Божий, що голосив: "Африка має бути спасена". Це змусило його прийняти широкомасштабну євангелізацію, а не традиційний маломасштабний місіонерський підхід. Він орендував стадіон у Габороне, Ботсвана, і проповідував з малою допомогою місцевих церков. Він почав зібрання на стадіонах зі 100 людей до багатьох тисяч.
У 1974 році Боннке заснував місійну організацію "Христос для всіх націй" (скорочено CfaN).[4] Спочатку штаб-квартира розташована в Йоганнесбурзі, ПАР, в 1986 році штаб-квартира була перенесена до Франкфурта, Німеччина. Це було зроблено головним чином для віддалення організації від політики апартеїду Південної Африки того часу. Сьогодні CfaN має 9 офісів на 5 континентах.[15]
Боннке розпочав своє служіння, проводячи збори в наметах, які вміщували великі натовпи. Згідно з повідомленням, опублікованим Christian Broadcasting Network, у 1984 році він замовив будівництво найбільшої у світі мобільної споруди - намету, здатного розмістити 34 тисяч; він був знищений через буревій безпосередньо перед великим зібранням, і тому команда вирішила провести захід просто неба. Тоді у заході взяли участь понад 100 тисяч осіб, що набагато більше ніж 34 тисяч місць, що міг би вмістити намет.[8]
На додаток до Південної Африки, Боннке також проводив численні хрестові походи в інших африканських країнах, таких як Нігерія та Кенія, а також став відомим як "Африканський Біллі Грем".[16][17] У випуску журналу Christianity Today від 5 лютого 2001 року журналістка Коррі Катрер заявила, що Бонке встановив "рекордну кількість відвідувачів" на нещодавніх хрестових походах у Нігерії.[18] Бонке оголосив про свій "прощальний євангельський хрестовий похід", який відбудеться в Лагосі, Нігерія, в листопаді 2017 року. У Лагосі також відбувався євангельський хрестовий похід, що відбувся у 2000 році, на який, за даними CfaN, є найбільшим на сьогодні зібранням, яке відвідали шість мільйонів людей.[19] У 2019 році Райнгард Бонке мав виступити гедлайнером Африканської конференції G12 у Преторії, Південна Африка.
Заворушення мусульман в Нігерії[ред. | ред. код]
У 1991 році, під час візиту Боннке в Кано в Нігерії, в місті відбулися заворушення мусульман через його зауваження щодо ісламу у місті Кадуна, де він проповідав раніше.[20] Поширилася чутка, що Боннке планував "очолити вторгнення" в Кано. Близько 8000 мусульманської молоді зібралися в палаці еміра, і після полуденних молитов відбулися заворушення, під час яких багато християн отримали різні поранення, а кілька церков було спалено.[21][22][23] Лише через 9 років Боннке проповідував знову в Нігерії.
Особисте життя[ред. | ред. код]
Закінчивши Вельський біблійний коледж і повернувшись до Німеччини, Боннке провів низку зібрань у Рендсбурзі. Його почали запрошувати для проповіді з усієї Німеччини та решти світу.
З майбутньою дружиною Анні Сульце, Боннке познайомився на фестивалі євангельської музики, на якому вона поступилася у музичному конкурсі, і з якою побрався в 1964 році. Вони мали трьох дітей.
Автобіографія[ред. | ред. код]
Автобіографія Боннке "Живучи життям вогню" - це збірка історій його життя, з розповіддю про його дитинство під час Другої світової війни та перебуванню в таборах до перших років служіння, і про те, як він вірив, що Бог використовував його, щоб принести євангелія спасіння для Африки.[4]
Посилання[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Synan, H. Vinson (2002). Bonnke, Reinhard Willi Gottfried. У Stanley M. Burgess (ред.). The new international dictionary of Pentecostal and charismatic movements (вид. Rev. and expanded). Grand Rapids, Mich.: Zondervan Pub. House. с. 438–439. ISBN 0310224810.
- ↑ Watt, C. Reinhard Bonnke: A Passion for the Gospel 1978 pp19-27 ISBN 0860657736
- ↑ а б в Bonnke, Reinhard (2009). Living a Life of Fire: an Autobiography. Orlando: E-R Production. ISBN 9781933106816.
- ↑ Gordon, Tamar; Hancock, Mary (1 листопада 2005). “The crusade is the vision”: branding charisma in a global pentecostal ministry. Material Religion. 1 (3): 386—404. doi:10.2752/174322005778054023. ISSN 1743-2200.
- ↑ Maton, Richard (2012). Samuel Rees Howells : a life of intercession. ByFaith Media. с. 81. ISBN 9781907066139.
- ↑ Watt, C. Reinhard Bonnke: A Passion for the Gospel, 1978, pp. 66-67 ISBN 0860657736
- ↑ а б Reinhard Bonnke: Setting Souls on Fire. The 700 Club.
- ↑ Shellnut, Kate.Christianity Today. "Reinhard Bonnke, record setting Evangelist to Africa" Retrieved 2 May 2020.
- ↑ Рейнхард Бонке -- стадіон Динамо -- м Київ -- 8 серпня 1992 р -- Orest Gutnyk - YouTube. www.youtube.com. Процитовано 24 січня 2021.
- ↑ Reinhard Bonnke: The man who changed the face of Christianity in Africa. BBC. 18 грудня 2019. Процитовано 27 грудня 2019.
- ↑ Popular evangelist, Reinhard Bonnke dies. punchng.com (амер.). 7 грудня 2019. Процитовано 7 грудня 2019.
- ↑ Evangelist Reinhard Bonnke Dead: 5 Fast Facts You Need to Know. Heavy.com (амер.). 7 грудня 2019. Процитовано 7 грудня 2019.
- ↑ A great loss to Nigeria' — Buhari mourns Reinhard Bonnke. TheCable. 7 грудня 2019. Процитовано 4 жовтня 2020.
- ↑ Christ for all Nations - Contact Us. Christ for all Nations. Процитовано 5 серпня 2017.
- ↑ Reinhard Bonnke: The man who changed the face of Christianity in Africa. BBC News. 18 грудня 2019. Процитовано 4 жовтня 2020.
- ↑ Eddy, Melissa (11 грудня 2019). Reinhard Bonnke, the 'Billy Graham of Africa,' Dies at 79. New York Times. Процитовано 4 жовтня 2020.
- ↑ Cutrer, Corrie (5 лютого 2001). Come and Receive Your Miracle. Christianity Today. Процитовано 4 жовтня 2020.
- ↑ Evangelist Reinhard Bonnke Who Led Millions to Christ Announces 'Farewell Crusade'. The Christian Post. Процитовано 5 серпня 2017.
- ↑ Marty, Martin Emil; Appleby, R. Scott, ред. (1993). Fundamentalisms and the State: Remaking Polities, Economies, and Militance. Chicago: University of Chicago Press. с. 199. ISBN 9780226508849.
- ↑ Boer, Jan H (2003). Nigeria's Decades of Blood: Volume One: Studies in Christian-Muslim Relationships. Bellville, Ontario: Essence Publishing. с. 41—44. ISBN 9781553065814.
- ↑ Reinhard Bonnke. Deception in the Church.
- ↑ German Evangelist 'Banned'. World Watch Monitor. Архів оригіналу за 20 березня 2014.
Посилання[ред. | ред. код]
|
