Ральф Кроніг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ральф Кроніг
нід. Ralph Kronig
Народився10 березня 1904(1904-03-10)[1][2][3]
Дрезден, Німецький Райх
Помер16 листопада 1995(1995-11-16)[1][2][3] (91 рік)
Зейст, Утрехт, Нідерланди
Країна Німеччина
Діяльністьфізик, викладач університету
Alma materКолумбійський університет
Галузьфізика[4], спін[4], ядерна фізика[4], Рентгенівська спектроскопія[4] і квантова механіка[4]
ЗакладДелфтський технічний університет
Гронінгенський університет
Посадаректор Делфтського технічного університетуd
Науковий керівникAlbert Potter Willsd
Аспіранти, докторантиJan Korringad[5]
Jacob Wilhelm Martin Baarsd[5]
Sijbrand Broersmad[5]
ЧленствоНідерландська королівська академія наук
Нагороди

медаль імені Макса Планка (1962)

член Американського фізичного товариства[d]

CMNS: Ральф Кроніг у Вікісховищі

Ральф Кроніг (нід. Ralph Kronig; 10 березня 1904 Дрезден — 16 листопада 1995) — нідерландський фізик-теоретик, член Нідерландської АН.

Народився в Дрездені. Закінчив Колумбійський університет. У 1931—1939 — лектор Гронінгенського університету, в 1939—1969 — професор і в 1959—1962 — ректор Делфтського технічного університету.

Роботи відносяться до спектроскопії, теорії молекулярних структур, теорії валентності, квантової механіки, ядерної фізики, фізики твердого тіла. Незалежно від Самуеля Гоудсміта і Джорджа Уленбека прийшов (початок 1925 року) до поняття спіна електрона. 1926 року незалежно від Гендріка Крамерса отримав дисперсійні співвідношення класичної електродинаміки (співвідношення Крамерса — Кроніга). Дав якісну картину поведінки електронів в кристалі, що складається з послідовності однакових потенційних бар'єрів і прямокутних потенційних ям (модель Кроніга — Пенні). У 1939 незалежно від Дж. Ван Флека запропонував механізм спін-ґраткових релаксації (механізм Кроніга — Ван Флека).

Отримав Медаль Макса Планка в 1962.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Ralph Kronig — 2009.
  2. ↑ а б SNAC — 2010.
  3. ↑ а б KNAW Past Members
  4. ↑ а б в г д Чеська національна авторитетна база даних
  5. ↑ а б в Математичний генеалогічний проєкт — 1997.

Література

[ред. | ред. код]
  • The Samuel A. Goudsmit Papers, 1921—1979 Box 59 Folder 48 Spin history correspondence: B. L. van der Waerden, Ralph Kronig, and George E. Uhlenbeck
  • A. Pais, in Physics Today (December 1989)
  • M. J. Klein, in Physics in the Making (North-Holland, Amsterdam, 1989)
  • Stumm von Bordwehr, R., Ann. Phys. Fr., 14 (1989), 377—466
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Ральф_Кроніг