Реггі-ф'южн
| Реггі-ф’южн | |
|---|---|
| Стилістичні походження |
|
| Походження | |
| Типові інструменти | |
| Піджанри | |
| |
Реггі-ф’южн — це ф’южн-жанр реггі, який поєднує реггі та/або денсхолл з іншими жанрами, такими як поп, рок, хіп-хоп/реп, R&B, джаз, фанк, соул, диско, електроніка та латина тощо[6][7].
Хоча артисти змішували реггі з іншими жанрами ще на початку 1970-х років, жодного офіційного терміна для опису цієї практики не було використано. Такі виконавці, як UB40, описувалися термінами, які поєднували різні жанри, які вони виконували (наприклад, «реггі-фанк», «реггі-поп», «реггі-диско»). Цей термін з’явився лише наприкінці 1990-х років[8].
Піджанр переважно розвинувся з танцювальної музики кінця 1980-х і початку 1990-х років, де інструментальні або «ріддіми» містили елементи жанрів R&B та хіп-хопу. У зв’язку з цим дехто вважає піонерами реггі-ф’южн виконавців денсхолу, таких як Mad Cobra, Shabba Ranks, Super Cat, Buju Banton і Tony Rebel[9]. Для деяких із цих артистів, як-от Буджу Бантон, реггі-ф’южн став основним продуктом протягом усієї їхньої кар’єри. Однак реггі-ф’южн можна простежити ще до успіху цих виконавців, аж до кінця 1970-х та початку 1980-х років, коли такі пісні, як «Pass the Dutchie» та гурт Third World, проклали шлях, знайшовши міжнародний успіх завдяки таким пісням як «Now That We Found Love» і «Try Jah Love»[10]. Таким чином, Third World можна розглядати як оригінальних піонерів реггі-ф’южн, які проклали шлях для таких груп, як UB40 і Steel Pulse.
На початку 1990-х еволюція реггі-ф’южн досягла іншого музичного стилю в Європі зі світовими хітами №1 «All That She Wants», «The Sign», «Happy Nation» і «Don't Turn Around», Living in Danger від Ace of Base. Виконавці євроденсу, такі як Dr. Alban, Dreamhouse, E-Rotic і Vengaboys, також регулярно поєднували свій стиль із реггі. Звучання часто називали єврореггі та стало трендом у музиці Євроденс, включаючи такі пісні, як «Coco Jamboo» Mr. President, «Sweet Sweet Smile» Тетяни, «Help Me Dr. Dick» E-Rotic., «Ole Ole Singin' Ole Ola» Rollergirl, «Bamboleo» Гарсіа, «If You Think» Марібель Гонсалес (M:G), «It’s My Life» DJ BoBo, T-Spoon «Sex on the Beach» і Vengaboys «We're Going to Ibiza» і «Uncle John from Jamaica»[11].
- ↑ Origins of Reggae Fusion. Jamaicansmusic.com. Архів оригіналу за 17 травня 2017. Процитовано 20 травня 2017.
- ↑ OMI's Cheerleader tops Official Singles Chart for a second week. Official Charts. Архів оригіналу за 4 червня 2015.
- ↑ Jamaica Star Online. Richie Stephens to launch 'Skatech' rhythm - Entertainment - Jamaica Star - September 23, 2014. Архів оригіналу за 1 вересня 2015.
- ↑ Hunter-Tilney, Ludovic (13 липня 2018). Miss Red: K.O. — 'enticing lightness of touch'. Financial Times. Процитовано 1 липня 2019.
- ↑ Ellis-Petersen, Hannah (5 вересня 2016). Sean Paul: 'Drake and Bieber do dancehall but don't credit where it came from'. The Guardian (брит.). Процитовано 28 грудня 2016.
- ↑ Big D (8 травня 2008). Reggae Fusion. Reggae-Reviews. Архів оригіналу за 28 червня 2012. Процитовано 7 червня 2008.
- ↑ Reggae MC (18 грудня 2008). Reggae Music: Reggae Fusion. All things Reggae. Архів оригіналу за 15 липня 2011. Процитовано 10 лютого 2009.
- ↑ Reggae Genres. Reggae Fusion - MiNNEAPOLiS DANCEHALL. Mplsdancehall.com. Архів оригіналу за 9 жовтня 2016. Процитовано 20 травня 2017.
- ↑ Ritu (10 травня 2009). Roots of reggae fusion. Reggaeloops.com Blog. Архів оригіналу за 12 квітня 2010. Процитовано 7 січня 2010.
- ↑ Third World Turns From Reggae To Pop. tribunedigital-sunsentinel. Архів оригіналу за 10 жовтня 2013.
- ↑ Vengaboys [Архівовано 2020-10-26 у Wayback Machine.] Retrieved 04 July 2022
