Ренато Поццетто

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ренато Поццетто
Ренато Поццетто (1988)
Ім'я при народженніRenato Pozzetto
Народився14 липня 1940(1940-07-14) (84 роки)
Мілан, Італія
Громадянство Італія
Діяльністьактор, кінорежисер, сценарист, співак, кіноактор
Роки діяльності1964-сьогодення
ДружинаБрунелла Гублер
Дітисин: Джакомо
дочка: Франческа
IMDbnm0694843
CMNS: Ренато Поццетто у Вікісховищі
Ренато Поццетто (ліворуч) і Кокі Понцоні на доріжці для бобслея (1970)

Ренато Поццетто (італ. Renato Pozzetto; нар. 14 липня 1940, Мілан, Італія) — італійський кіноактор, комік, кабаретист, співак, сценарист та режисер. Один з найкращих італійських кабаретистів. Особлива форма гумору, що характеризується сюрреалістичним відтінком, зробила артиста одним з найвідоміших і найшанованіших головних героїв комедії по-італійськи. Також відомий у своїх виступах фразою: «О, Мадонна!» («Eh la Madooonna!»).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Ренато Поццетто народився 14 липня 1940 року в родині міланських робітників, своє дитинство провів в місті Джемоніо, куди його сім'я була переміщена після бомбардувань Мілана в жовтні 1942 року. До Мілана родина повернулася лише у 1946 році, у цьому ж місті Ренато закінчив Технічний інститут імені Карло Каттанео за фахом «геодезист». В інституті Поццетто зустрів коміка Авреліо Понцоні, відомого як «Кокі», завдяки цьому знайомству він отримав свій перший досвід виступів на сцені, які відбувалися в середовищі міланських кабаре. У 1964 році Поццетто разом з Понцоні, який на той час також переїхав до Джемоніо, сформував комічний дует «Кокі і Ренато» (Cochi e Renato). Перший дебют дуету відбувся в Мілані в комедії «Остерійський гусак». Потім дует виступав в клубі «Cab 64» разом з такими артистами, як Енцо Янначчі, Феліче Андреазі, Бруно Лауці і Ліно Тоффоло, у складі «Il Gruppo Motore». Після створення в Мілані нічного клубу «Derby», артисти стали виступати у цьому закладі. Відтоді дует став відомим як «Кокі і Ренато».

Комедійний дует «Кокі і Ренато» відразу здобув великий успіх. Разом артисти створили простий, але у той же час оригінальний і поетичний стиль комічної гри. Популярність дуету швидко зростала, і через короткий час він з'явився перед камерами телемережі RAI, у деяких випадках артисти з'являлися на телебаченні, навіть як ведучі і головні герої, наприклад у таких передачах, як: «Quelli della domenica» (1968), «Il buono e il cattivo» (1972), «Il poeta e il contadino — l'incontro che non doveva avvenire» (1973) і пісенному конкурсі «Canzonissima» 1974 року.

У той же період «Кокі і Ренато» записали разом кілька хітів, завдяки співпраці з Енцо Янначчі, зокрема, «La gallina, Canzone intelligent» та «E la vita, la vita». З середини 1970-х років Поццетто розпочав сольну кар'єру, дебютувавши у кіно, у фільмі «Заради кохання Офелії» (1974), за участю Джованни Раллі: перша кінопроба стала для нього дуже успішною, він став дуже популярним як кіноактор-комік, саме у цій картині вперше проявилася його «відчужена» манера гри, заснована на міміці, що забезпечила йому велику популярність та стала «візитівкою» артиста. Персонажі його наступних фільмів поєднували сюрреалістичний і оригінальний гумор з ситуацією та обстановкою, типовими для комедії по-італійськи. Будучи гонщиком-любителем, Поццетто здобув перемогу у своєму класі на автогонках «Джіро д'Італія» 1978 року, по черзі керуючи автомобілем «Fiat Ritmo» з гонщиком Ріккардо Патрезе, і посів п'яте місце на гонці вантажівок «Париж-Дакар» 1987 року.[1]

Пік кінокар'єри Поццетто припав на середину 1970-х—середину 1990-х, коли він знявся у безлічі фільмів комедійного жанру, п'яти з яких він був режисером. Після перерви з середини 1990-х років, у 2000 році Поццетто знову повернувся на сцену у вигляді тандему з Авреліо Понцоні, виступати у різних театральних і теле-шоу, а у 2009 і 2010 роках він був головним героєм урядової радіо- і теле-кампанії проти куріння під назвою: «Куріння вбиває: захищайся!».[2] У 2013 році Поццетто повернувся у кіно, щоб зіграти головну роль у фантастичному фільмі «Дім і магазин». Також Поццетто брав участь як гість в заключному вечорі фестивалю Сан-Ремо 2019 року з гуртом «Lo Stato Sociale», виконавши пісню «E la vita, la vita».[3] У 2020 році з нагоди свого 80-річчя Поццетто розповів в інтерв'ю, що хоче зняти новий фільм.[4][5] У 2021 році він зіграв Джузеппе Сгарбі у фільму «Вона знову говорить зі мною» режисера Пупі Аваті.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Ренато Поццетто був одружений з 1967 року на Брунеллі Гублер, яка померла 21 грудня 2009 року, у нього від неї двоє дітей, син Джакомо і дочка Франческа.[6]

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Актор

[ред. | ред. код]

Кіно

[ред. | ред. код]
Ренато Поццетто і Клаудія Кардінале у фільмі Дозор любові приходить рівно опівночі (1975)
Рік Назва українською мовою Назва мовою оригіналу Роль Режисер
1974 Заради кохання Офелії Per amare Ofelia Орландо Аліберті Флавіо Могеріні
1974 Поліціантка La poliziotta Клавдіо Стено
1975 Дозор любові приходить рівно опівночі A mezzanotte va la ronda del piacere Фульвіо Марчелло Фондато
1975 Паоло Барка — вчитель початкової школи, що практикує нудизм Paolo Barca, maestro elementare, praticamente nudista Паоло Барка Флавіо Могеріні
1975 Два серця, одна волосина Due cuori, una cappella Арістіде Каччамані Мауріціо Лучіді
1975 Няня — проклятий безлад Baby Sitter — Un maledetto pasticcio Джанні Рене Клеман
1975 Під яким ти знаком? Di che segno sei? Базіліо Серджо Корбуччі
1975 Майстер і робітник Il padrone e l'operaio Джанлука Тозі Стено
1975 Посмішка, ляпас, поцілунок в рот Un sorriso, uno schiaffo, un bacio in bocca ведучий Маріо Морра
1976 Білі телефони Telefoni bianchi Бруно Діно Різі
1976 О, Серафіна! Oh, Serafina! Августо Валле Альберто Латтуада
1976 Штурмгрупа Sturmtruppen вербувальник Сальваторе Сампері
1976 Медовий місяць на трьох Luna di miele in tre Альфредо Ріва Карло Ванціна
1977 Три тигра проти трьох тигрів Tre tigri contro tre tigri дон Чімболано Серджо Корбуччі і Стено
1977 Узяти, наприклад, нас Ecco noi per esempio… Пальмамброджо Гванціролі Серджо Корбуччі
1977 Велике вариво Gran bollito Стелла «Краус»/карабінер Мауро Болоньїні
1978 Я тигра, тигра ти, тигрує він Io tigro, tu tigri, egli tigra Еліа Ренато Поццетто і Джорджо Капітані
1978 Саксофон Saxofone естрадний, естрадний артист Ренато Поццетто
1978 Живи веселіше, розважайся з нами Non si può spiegare, bisogna vederlo Сіро Санте Флавіо Могеріні
1979 Неаполітанський детектив Giallo napoletano комісар Вогера Серджо Корбуччі
1979 Гаряча картопля La patata bollente Бернардо Мамбеллі, відомий як Ганді Стено
1979 Агентство Ріккардо Фінці ... практично детектив Agenzia Riccardo Finzi… praticamente detective Ріккардо Фінці Бруно Корбуччі
1979 Милий Tesoromio П'єрлуїджі, судовий пристав Джуліо Парадізі
1980 Я фотогенічний Sono fotogenico Антоніо Бародзі Діно Різі
1980 Цукор, мед та перчик Zucchero, miele e peperoncino Плініо Карлодзі Серджо Мартіно
1980 Опунція Fico d'india Лоренцо Міллодзі Стено
1980 Моя дружина — відьма Mia moglie è una strega Еміліо Альтьєрі/кардинал Альтьєрі Кастеллано і Піполо
1980 Один проти іншого, практично друзі Uno contro l'altro, praticamente amici Квінто Чечоні «Ер Моннедза» Бруно Корбуччі
1981 Ніхто не ідеальний Nessuno è perfetto Гверріно Кастільйоне Паскуале Феста Кампаніле
1981 Дупа в сорочці Un uomo, un uomo e… Evviva una donna! Ренато Паскуале Феста Кампаніле
1982 Багаті, дуже багаті ... насправді в одних трусах Ricchi, ricchissimi… praticamente in mutande Альберто Дель Пра Серджо Мартіно
1982 Зачарований будинок La casa stregata Джорджо Аллегрі Бруно Корбуччі
1982 Свята корова Porca vacca Прімо Баффо Паскуале Феста Кампаніле
1982 Орел чи решка Testa o croce Падре Реміджо Нанні Лой
1983 Бідний багатій Un povero ricco Евгеніо Ронконі/Евгеніо Рагона Паскуале Феста Кампаніле
1983 Золоті руки Mani di fata Андреа Ферріні Стено
1983 Цей і той Questo e quello Джуліо Скаккі Серджо Корбуччі
1984 Селюк Il ragazzo di campagna Артеміо Кастеллано і Піполо
1985 Він гірший за мене Lui è peggio di me Лучано Енріко Ольдоїні
1985 Мій брат приїхав È arrivato mio fratello Овідіо Чечотті; Раф Бенсон/Раффаеле Чечотті Кастеллано і Піполо
1986 Універмаг Grandi magazzini Фаусто Вальзеккі Кастеллано і Піполо
1986 7 кілограмів за 7 днів 7 chili in 7 giorni Сільвано Бараккі Лука Вердоне
1987 Ми круті хлопці Noi uomini duri Сільвіо Мауріціо Понці
1987 У багатіїв свої звички Roba da ricchi Дон Вітторіно Коменчіні Серджо Корбуччі
1987 Коли я стану великим Da grande, regia Марко Марінеллі Франко Амуррі
1987 Флаєр — повітряний змій Il volatore di aquiloni Урка Ренато Поццетто
1988 Мій будинок, мій будинок... Casa mia casa mia… Маріо Бартолоні Нері Паренті
1989 Барро Burro Барро Хосе Марія Санчез
1990 Не більше одного Non più di uno П'єро Берто Пелоззо
1990 Коміки Le comiche Ренато, бос мафії Нері Паренті
1991 Поліцейські Piedipiatti бригадир Сільвіо Комураті Карло Ванціна
1991 Коміки 2 Le comiche 2 Ренато Нері Паренті
1992 Нещасний і щасливий Infelici e contenti Альдо Нері Паренті
1992 Ріккі і Барабба Ricky & Barabba Ріккардо «Рікі» Моранді Крістіан Де Сіка
1994 Бухгалтери теж мають душу Anche i commercialisti hanno un'anima Карло Малінверні Мауріціо Понці
1994 Нові пригоди коміків Le nuove comiche Ренато Нері Паренті
1994 Італійське диво Miracolo italiano Фермо Пульчані Енріко Ольдоїні
1995 Відмовитися від всього Mollo tutto Франко Джакобетті/Мустафа Хосе Марія Санчез
1996 Тато промовляє месу Papà dice messa Дон Артуро Ренато Поццетто
2007 Міра любові Un amore su misura Коррадо Ольмі Ренато Поццетто
2009 Молодята Oggi sposi Ренато Ді Кайо Лука Лучіні
2015 Який приємний сюрприз Ma che bella sorpresa Джованні Алессандро Дженовезі
2021 Вона все ще розмовляє зі мною Lei mi parla ancora Джузеппе «Ніно» Сгарбі Пупі Аваті

Телебачення

[ред. | ред. код]
Ренато Поццетто і Вітторіо Гассман у фільмі Дозор любові приходить рівно опівночі (1975)

Ренато Поццетто також брав у роликах телереклами «Carosello»:

  • у 1969 році з Кокі Понцоні, Кітті Свон і Армандо Франчолі для товарів «Lebole»;
  • у 1971 році з Кокі Понцоні для портативних телевізорів «Philips-Melchioni»;
  • у 1973 році з Кокі Понцоні для морозива «Trifoglio» фірми «Besana.».

Режисер

[ред. | ред. код]
  • «Я тигра, тигра ти, тигрує він» («Io tigro, tu tigri, egli tigra»), перший епізод (1978)
  • «Саксофон» («Saxofone») (1978)
  • «Флаєр — повітряний змій» («Il volatore di aquiloni») (1987)
  • «Тато промовляє месу» («Papà dice messa») (1996)
  • «Міра любові» («Un amore su misura») (2007)

Сценарист

[ред. | ред. код]
Рік Назва українською мовою Назва мовою оригіналу Режисер
1975 Два серця, одна каплиця Due cuori, una cappella Мауріціо Лучіді
1975 Посмішка, ляпас, поцілунок в рот Un sorriso, uno schiaffo, un bacio in bocca Маріо Морра
1976 Штурмгрупа Sturmtruppen Сальваторе Сампері
1977 Три тигра проти трьох тигрів Tre tigri contro tre tigri Серджо Корбуччі і Стено
1978 Я тигра, тигра ти, тигрує він Io tigro, tu tigri, egli tigra Ренато Поццетто
1978 Саксофон Saxofone Ренато Поццетто
1978 Живи веселіше, розважайся з нами Per vivere meglio divertitevi con noi Флавіо Могеріні
1980 Опунція Fico d'India Стено
1981 Ніхто не ідеальний Nessuno è perfetto Паскуале Феста Кампаніле
1981 Дупа в сорочці Culo e camicia Паскуале Феста Кампаніле
1982 Штурмгрупа 2 — всі на фронт Sturmtruppen 2 — Tutti al fronte Сальваторе Сампері
1982 Орел чи решка Testa o croce Нанні Лой
1983 Бідний багатій Un povero ricco Паскуале Феста Кампаніле
1983 Руки феї Mani di fata Стено
1983 Цей і той Questo e quello Серджо Корбуччі
1987 Флаєр — повітряний змій Il volatore di aquiloni Ренато Поццетто
1996 Тато промовляє месу Papà dice messa Ренато Поццетто
2007 Міра любові Un amore su misura Ренато Поццетто
2013 Дім і магазин Casa e bottega Лука Рібуолі

Дубляж

[ред. | ред. код]

Реклама

[ред. | ред. код]
  • Tonno Star (1992)
  • Specialmente Pasta De Agostini — De Cecco (1995)
  • Motta (1995—1999)
  • Salumi Levoni (2003)
  • Campagna di sensibilizzazione sul fumo (2009—2010)
  • Orocash (2012—2013)
  • Trenord (2020)

Дискографія

[ред. | ред. код]

Альбомна дискографія дуету «Кокі і Ренато»

Нагороди та номінації

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Giro d'Italia 1978. Процитовано 8 luglio 2019.
  2. ↑ Renato Pozzetto testimonial della nuova campagna ministeriale antifumo. Архів оригіналу за 8 febbraio 2009.
  3. ↑ Lo Stato Sociale a Sanremo 2019/ Video, duetto con Renato Pozzetto: ritorno all’Ariston dopo il successo. ilsussidiario.net. 09 febbraio 2019. Процитовано 9 лютого 2019.
  4. ↑ Gli 80 anni di Renato Pozzetto, eterno ragazzo di campagna repubblica.it Процитовано 13 червня 2021
  5. ↑ Renato Pozzetto: «Vorrei riuscire a sognare mia moglie, non è mai successo».
  6. ↑ Milano - È morta la moglie di Renato Pozzetto Lombardia Varese News. Архів оригіналу за 29 dicembre 2009. Процитовано 21 dicembre 2009.
  7. ↑ Enrico Lancia. Ciak d'oro. Процитовано 12 aprile 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ренато_Поццетто&oldid=43626946