Джованна Раллі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джованна Раллі
Giovanna Ralli
La vita agra Ralli cropped.png
Ім'я при народженні Джованна Раллі Giovanna Ralli
Народилася 2 січня 1935(1935-01-02) (83 роки)
Рим, Італія
Громадянство Flag of Italy.svg Італія
Діяльність актриса, кіноакторка
Роки діяльності 1943 — наш час
IMDb nm0707728
Нагороди та премії
Командор ордена «За заслуги перед Італійською Республікою»
Великий офіцер Ордена За заслуги перед Італійською Республікою

Джованна Раллі у Вікісховищі?

Джованна Раллі (італ. Giovanna Ralli; *2 січня 1935(19350102), Рим, Італія) — італійська кіноакторка.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 2 січня (за іншими даними 26 березня) 1935 року у Римі, провінція Лаціо, Італія. Дебютувала у кіно в семирічному віці — у фільмах Джорджо Біанчі «La maestrina» (1942) і Вітторіо Де Сіка «Діти дивляться на нас» (1943). У 1950 році зіграла епізодичну роль у драмі Альберто Латтуада і Федеріко Фелліні «Вогні вар'єте». Продовжувала грати другорядні ролі молоденьких дівчат у фільмах Луїджі Дзампи «Панове, у вагон» (1951), Альберто Латтуади «Вовк» (1953), Альдо Фабріцціо, Джанні Франколіні та інших.

У 1955 році виконала роль Мафальди в екранізації роману Васко Пратоліні «Дівчина з Сан-Фредіано» (реж. Валеріо Дзурліні), у 1959 році Ольгу у фільмі Роберто Росселліні «Генерал Делла Ровере».

Популярність до актриси прийшла в 60-ті роки, Джованна Раллі стає однією з найпопулярніших кінодів на ціле десятиліття. Серед найкращих ролей Раллі — Есперо Білі у кінодрамі Роберто Росселліні «У Римі була ніч» (1960), фільм отримав нагороду Премія «Золоті ворота» кінофестивалі у Сан-Франциско. Також знялася у фільмі Паоло Спінола «La fuga» (1964), фільм отримав нагороду Премія «Срібна стрічка» у 1966 році. Найпомітнішими в ці роки стали ролі: Анна у трилері Енцо Кастеллані «Холодні очі страху» (1971), Еліде Катеначчі у стрічці Етторе Скола «Ми так любили одне одного» (1974 року, Премія «Срібна стрічка», 1975). Після 1977 у Джованни Раллі була п'ятнадцятирічна перерва у кінокар'єрі. Лише на початку 1980-х актриса на деякий час повернулася на великий екран у картині Луїджі Маньї «Arrivano i bersaglieri» (1980) і комедії Серджо Корбуччі «Під вечір» (1981).

З 1991 року Джованна Ралі відновила активну роботу у кіно і на телебаченні. З пізніх робіт виділяються роль Франки Малорні у фільмі Карло Ванзіна «Обід у неділю» (2003), що номінувався на Премію «Срібна стрічка».

Призи та нагороди[ред. | ред. код]

  • Премія «Золоті ворота», Сан-Франциско 1960
  • Премія «Срібна стрічка», 1966, 1975, Італія
  • Премія «Золотий орел», 1967, США
  • Міжнародна премія «Флайяно», 1993
  • Орден «Великий офіцер ордена «За заслуги перед Італійською Республікою»»
  • 2003  Командор Ордена «Командор ордена «За заслуги перед Італійською Республікою»», 1995

Фільмографія[ред. | ред. код]

  • 1991 — Під вечір
  • 1975 — Під яким ти знаком?
  • 1974 — Поліція просить допомоги
  • 1974 — Ми так любили одне одного / (C'eravamo tanto amati) — Еліде Катеначчі
  • 1971 — Холодні очі страху
  • 1970 — Пушка для Кордоба
  • 1969 — Невидима жінка
  • 1968 — Смертельна помилка
  • 1968 — Найманець
  • 1966 — Що ти робив на війні, тато?
  • 1964 — Гірке життя
  • 1963 — Ліола
  • 1963 — Кармен 63
  • 1961 — Хай живе Італія!
  • 1961 — Горацій 62
  • 1960 — У Римі була ніч
  • 1959 — Генерал Делла Ровере (Il generale Della Rovere) - Ольга
  • 1959 — Злодії (I ladri)) — Магдалена Сконьямільо
  • 1958 — Переможений переможець
  • 1955 — Три злодія
  • 1955 — Римські оповідання
  • 1955 — Дівчата з міжміського
  • 1955 — Герой нашого часу
  • 1954 — Мадам дю Баррі
  • 1954 — Дівчата з Сан-Фредіано
  • 1953 — Кохання у місті
  • 1953 — Корабель проклятих жінок
  • 1953 — Вілла Боргезе
  • 1950 — Вогні вар'єте
  • 1944 — Діти дивляться на нас

Посилання[ред. | ред. код]


  1. VIAF (Virtual International Authority File) — 2012.
  2. Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #1013150503 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  3. ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.